Червоний мак — символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх воєн (військових та цивільних), починаючи із 1914 року. Походить від вірша Джона Маккрея «На полях Фландрії» (1915), що починається словами: «На полях Фландрії поміж хрестами / Гойдає вітер мак рядами…» (англ. "In Flanders fields the poppies blow / Between the crosses, row on row..."). Поширений в Європі. Ідея використовувати червоний мак як символ пам'яті належить Моїні Майкл, викладачці Університету Джорджії зі США. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру» (англ. "We Shall Keep the Faith"), де заприсяглася завжди носити червоний мак в пам'ять за загиблими. Після 1918 року Моїна Майкл займалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни. Для того, щоб зібрати необхідні кошти, Майкл запропонувала продавала штучні маки із шовку.

Червоний мак вперше буде використано на заходах в Україні, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та 1945) та гасло «Ніколи знову».

Джон Макрей "На полях Фландрії"

На полях Фландрії поміж хрестами

Гойдає вітер мак рядами,

Щоб знали місце, де ми є;

Там жайвір ноту дістає

Ледь чутно між гармат місцями.

Нас більш нема. Хоч цими днями

Жили, стрічали сонце з вами.

А зараз ложе в нас он де

На полях Фландрії.

Забудьте чвари з ворогами,

Слабкими кидаєм руками

Вам факел, хай снаги дає.

Без клятви не заснем ніде,

Хоч маки і ростуть над нами

На полях Фландрії.