Шукати в цьому блозі

неділя, 14 червня 2015 р.

КНИЖКОВІ РАРИТЕТИ - ВІСНИКИ СТАРОВИНИ.


      За час існування нашої бібліотеки відбулося багато знакових подій.... Ми намагаємося йти в ногу з часом. Це і співпраця з громадськими та волонтерськими організаціями, проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів, презентації літературно-художніх виставок... До ?5-ї річниці заснування бібліотеки вперше була представлена експозиція раритетних видань.

      Фонд рідкісних  та цінних видань у ВДОУНБ імені Олени Пчілки створено з метою збереження книжкових пам’яток для наступних поколінь. З  часу заснування бібліотеки цінні видання зберігалися у фондах читального та інформаційно-бібліографічного відділів. Після переїзду бібліотеки у нове приміщення (1978 р.) по вулиці Шопена 11, рідкісні видання систематизуються та виділяються в окремий фонд.  З часом фонд збільшувався, доукомплектовувався з різних джерел, а також за рахунок відбору окремих видань із загального фонду. Цінні, раритетні,  довідкові  , видання "Энциклопедического Cловаря" видавничого товариства Ф.А.Брокгауз-Ефрон (1890-1907 рр.). Энциклопедический словарь» Русского библиографического института имени братів А. та І. Гранат и К. у 46т. (1922).надійшли з Центральної наукової бібліотекиХарківського державного університету. Значним джерелом поповнення були обмінно-резервні та депозитарні фонди бібліотек України та країн колишнього Союзу.    Таким чином до бібліотеки потрапили цінні краєзнавчі видання, зокрема, журнали “Извъестія Луцкого Общества Сельского Хозяйства” (1907-1911), що надійшли з Мінська, та твори про Волинь відомого краєзнавця М.І.Теодоровича, зокрема, “Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии” в 5-ти томах (1888-1903), які віднайшли в Москві. Цінні видання цього автора, як і інша унікальна  література, потрапили до бібліотеки від приватних осіб та через магазин “Букініст”. Серед подарованих книг –  “Город Владимиръ Волынской Губерныи” (1893)

         Впродовж останніх років джерелом постійних надходжень до фонду рідкісних  і цінних видань була митниця, яка неодноразово зверталася до бібліотеки щодо проведення експертизи конфіскованих видань. Так бібліотека збагатилася такими книгами, як  Путівник по Волині М. Орловича, виданого в Луцьку в 1929 польською мовою, та церковна книга "Последование на день Сіятой Пасхи на всю светлую седмицу" (1762 р.) . Видання Києвопечерської Лаври, виявилася найдавнішою серед зібрань фонду. До цього часу найдавнішим виданням було “Превращения Овидіявы съ примечаніями и Историческими обіяснениями” (1795 р.).

   Сьогодні створення і функціонування спеціалізованого фонду книжкових памяток, їх наукове опрацювання, забезпечення збереження та раціональної доступності для наукових і просвітницьких цілей є важливим завданням бібліотеки. Поштовхом до активізації роботи з вивчення та формування фонду рідкісних і цінних видань стала «Інструкція про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання», затверджена наказом Міністерства культури і мистецтв України №708 від 20 листопада 2001р. У прагненні до вирішення важливого завдання виявлення і збереження рідкісних і цінних видань у бібліотеці постійно переглядаються фонди відділів з метою їх виявлення і відбору. За хронологічним принципом відбору підлягає література, видана до 1945 року включно. Принципи відбору постійно розширюються, і вже до таких видань віднесені факсимільні та репринтні, мініатюрні, сучасні видання, які мають поліграфічну цінність, а також книги з автографами. 

      Загальний фонд раритетних, цінних та рідкісних видань нараховує майже 3 тис. прим. Це книги ХVІII – поч. ХХ ст. Найбільшу частку становить література, видана до 1917 р. Серед місць видання переважають Київ, Львів, Харків, Одеса, Варшава, С-Петербург, Москва. За типами та видами видань вирізняється довідкова, науково-популярна, з мистецтва. Найчисельніший розділ фонду рідкісних і цінних видань становить художня література українських та зарубіжних авторів, літературознавство. Цікавими для користувачів є прижиттєві видання українських майстрів слова – Марка Вовчка (1874) серед  дореволюційних, О.Кобилянської (1927 р.), В.Стефаника (1928 р.), П.Панча, (1930 р.) П.Тичини (1931 р.) Ю.Смолича (1930 р.) – пізнішого періоду. Зарубіжні автори представлені прижиттєвими творами Р.Роллана (1932 р.), А.Доде (1894 р.), Г.Гейне (1904 р.), Л.Толстого (1880 р.), А.Толстого (1895 р.), А.Чехова (1903 р., И. Буніна (1915 р.). Значну частину у фонді рідкісних і цінних видань займають видання творів Т.Г.Шевченка і про нього, зокрема, репринтне видання “Кобзаря” (1847 р.).  “Т.Г.Шевченко і Кирило-мефодіївці” (1925 р.) Д.І.Багалія, “Шевченко в народній творчості” (1940 р.).
      Цінним надбанням також є книги з питань мистецтв, до яких нале- жить видання малюнків Т.Г.Шевченко (1911 р.) з їх описом, а також 4- томне видання  “Микель-Анджело Буонарроти” Гримм Германа (1913 р.), 3-х томне “Исторія искусства всъхъ временъ и народовъ» (1895 р.)у 4т
       Неодмінною складовою фонду є довідкові, історико-книгознавчі та історико-культурологічні видання. До цікавих раритетних видань цього напрямку належить повне зібрання "Энциклопедического Cловаря" видавничого товариства Ф.А.Брокгауз-Ефрон (1890-1907 рр.).Словник був найбільшою універсальною енциклопедією Російської імперії. Тільки через 90 років вона  була перевидана знову. До написання статей словника були залучені видатні учені, філософи та суспільно-політичні -діячі того часу: П. Н. Мілюков, П. Б. Струве, М. І. Туган-Барановський, Вл. С. Соловйов, Д. І. Менделєєв, А. І. Бекетов, А. І. Воєйков, Д. І. Анучин, Ю. М. Шокальський, Н. М. Кніповіч, А. О. Ковалевський та інші. «Энциклопедический словарь ..» містить понад 121тис. статей, близько 8 тис. ілюстрацій і карт. На сьогодні він є суспільним надбанням, хоча в науково-технічному плані енциклопедія вже застаріла,але  багато її статей як і раніше представляють виняткову історичну цінність .«Энциклопедический словарь» Русского библиографического института имени братів А. та І. Гранат и К. у 46т. (1922). одна з найбільших російських універсальних енциклопедій. Видавництво не мало  ні своєї типографії, ні книжкових магазинів, воно існувало на гроші передплатників і розповсюджувало словник по передоплаті. Він був доступний по ціні, наповнений інформацією, яка відображала найновіші досягнення науки, техніки та культури. Після приходу до влади більшовиків видавництво було націоналізовано. Це було єдине енциклопедичне видання, яке випускалося після революції, а в 1939 році ввійшло в склад Державного Інституту «Советская  энциклопедия».Варта уваги « Большая Энциклопедія: Словарь общедоступных свъдений по всем отраслям знанія»під редакцією С.Н.Южакова у 20т.(1904). Видання надає інформацію з історії, культури суспільствознавству та правознавства.
        У зібранні рідкісних і цінних видань варті уваги серія книт науково-природничого характеру, такі як Мейеръ В. «Жизнь природы: Картина физич. и химич. явленій» (1905)
Неймаръ М. «Исторія земли, (1899).Т.1.Общая геологія; Дополненія по геологіи Россіи; Оглавленія рисунковъ.» (1899).
Кернеръ А.- Марилаунъ «Жизнь растеній. Т.1.Форма и жизнь растенія.» (1903).
          Сьогодні нагальним стало питання про популяризацію різноманітних аспектів історичного краєзнавства. Вітчизняні колекції, що зберігаються у фондах бібліотек, потребують розкриття та вивчення, усвідомлюючи значущість зібрання для культурного життя українців.
       Отож,  найціннішими у фонді рідкісних  та цінних видань є видання краєзнавчої тематики, які налічують 229 прим., з них 8 польською мовою.  Це наукові, історико-краєзнавчі дослідження Теодоровича М. Тутковського П., Карпінського О., Батюшкова П., численні матеріали «Труды Общества Исследователей Волыні».
          Педагог, церковний та громадський діяч, історик-краєзнавець Волині кінця XIX століття (зокрема церковної Волині) М.І. Теодорович залишив у спадок унікальні видання краєзнавчого характеру. Праця М. І. Теодоровича «Історико-статистичний опис церков і парафій Волинської єпархії» дає систематичний опис усіх населених пунктів Волинської єпархії (сучасних Волинської, Рівненської, частин Тернопільської, Хмельницької та Житомирської областей). Опис кожної парафії містить дані про її географічне положення, чисельність та національний складі населення, огляд історичних відомостей, опис церкви, її майна, прізвища священнослужителів на момент складання опису. Подано також відомості про дрібні населені пункти, приписані до кожної парафії, і приписні церкви. Особливе місце в науковому доробку автора займає 5-й том, який має дещо доповнену і більш відповідну для книги назву  «Волинь в описаниях городов, местечек и сел в церковно-историческом, географическом, этнографическом, археологическом и др. отношениях». Він безпосередньо стосується 142 населених пунктів Ковельського, Камінь-Каширського, Старовижівського, Турійського та Ратнівського районів нашого краю.
       Теодоровичъ Н.И. Волынская духовная семинарія: Исторія первоначальнаго устройства ея и подвъдомственныхъ ей духовныхъ училищъ. (1901). Книга видана до 100-літнього ювілею закладу і присвячена історії його створення. Подаються тут також списки вихованців, які закінчили курс навчання протягом століття її існування, та списки керівників, наставників, іншого персоналу з короткими біографічними довідками. Створено електронний варіант.
Цікавими в історичному плані є також книги, пов’язані з подіями минулого нашого краю.
      "Военно-статистическое обозрение Волынской губернии" (1887), де з великою повнотою  відображають відомості про тогочасний склад населення Волинської губернії, містять  інформацію про побут жителів, розвиток торгівлі, освіти, природні умови та ресурси.
      «Епископы древней Луцкой епархіи»(1891 Відображено інформацію про історію релігійного життя давнього Луцька з часів князя Володимира, закінчуючи ХVІІІ ст.(1795).
     «Изображеніе  насилія, жестоко обращеннаго на слабую невинность: Записки о событіяхъ на Волыни и Подоле въ 1789 тоду.Феодосія Бродовича, архипресвитера греческаго уніятскаго капитула Луцкаго.» (1789 )Про події на Волині та Поділі розповідає у своїх записках Феодосій Бродович, архипресвитер греческий уніятский капи тула Луцкий. Це найдавніше краєзнавче видання.
      Цінним джерелом вивчення природних багатств Волині можна вважати  видання краєзнавчого характеру «Ботанико-топографические очерки болот Волынской губернии»(предварительный отчет Горынской экспедиции по обследованию лугов), видане в Житомирі у 1914 році. Тут подаються відомості про болота Волинської губернії, добуті видатними вченими, зокрема, геологом О.П. Карпінським.
    Актуальною і в наш час є праця Павла Тутковського « Месторождение строительних камней в Луцком уезде Волынской губернии» та « Послетретичные озера в северной полосе Волынской губернии» 1912 року видання.
     Про природу краю розповідають численні  "Труды  Общества Исследователей Волыни",  видані  близько 1910 року в Житомирі в 5-ти т. У виданні подаються етнографічні матеріали зібрані дослідником В.Г.Кравченком на Волині та по суміжних губерніях. Перед дослідником , як у калейдоскопі проходить історичне життя народу, яке наклало свій відбиток на його погляди і висвітлилось в його творчості: у піснях, колядках. щедрівках, говірках
      Серед періодичних видань привертають увагу «Волынскія Епархіальныя въдомости» (1871) Це - офіційне видання органу Волинської єпархії, видавалося у 1867-1917р., 2 рази в місяць. На шпальтах цього часопису було видруковано ряд краєзнавчих матеріалів як викладачів семінарії, так і просто зацікавлених в історії Волині осіб. Публікації складалися з релігійних, філософських трактатів, опису життя видатних релігійних діячів, святих, та відомості про християнські братства, церкви, релігійні події.
       Волынскія губернскія ведомости. (1840) . Офіційні документи губернської влади на Волині царської Росії, виходили в Житомирі с 1838 по 1917 рік, два рази на тиждень. Друкувалося багато місцевих етнографічних та історичних матеріалів.(подій).
      Варті уваги книги польською мовою: Orlowicz Mieczyslaw Ilustrowanyprzewodnik po Wolyniu(Текст)/ Mieczyslaw Orlowicz.- Luck.(1929).
Wolyn pod wzgledem Statystycznym, Historycznym I Archeologicznym.- Lwow.(871)
       Разом з раритетами минулих століть в фонді рідкісних  та цінних видань представлені зразки сучасної поліграфії (зокрема, рукописної спадщини ): є серед  них факсимільні видання «Остромирового Євангелія(1056-1057)»(1988), памятки ХІ ст.,
«Луцьке Євангліє ХІVст».( 2011)..
«Луцький Псалтир 1384 року».(2013), були подаровані бібліотеці Митрополитом Луцьким і Волинським Ніфонтом.
      Окрасою та цінним надбанням є колекція книг з автографами відомих письменників, понад 300 прим. та  надзвичайно цікава і оригінальна, насамперед за формою та змістом  колекція мініатюр, понад 40 прим. 

      Рідкісні видання - найцінніша частина бібліотечного фонду Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, тому його вивчення, збереження і забезпечення доступу до нього сучасним та майбутнім поколінням є одним з найважливіших завдань в діяльності книгозбірні.





РАРИТЕТНІ ВИДАННЯ - ВІСНИКИ СТАРОВИНИ


           За час існування нашої бібліотеки відбулося багато знакових подій.... Ми намагаємося йти в ногу з часом. Це і співпраця з громадськими та волонтерськими організаціями, проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів, презентації літературно-художніх виставок...
   До ?5-ї річниці заснування бібліотеки була вперше представлена експозиція раритетних видань.
Фонд рідкісних  та цінних видань у ВДОУНБ імені Олени Пчілки створено з метою збереження книжкових пам’яток для наступних поколінь. З  часу заснування бібліотеки цінні видання зберігалися у фондах читального та інформаційно-бібліографічного відділів. Після переїзду бібліотеки у нове приміщення (1978 р.) по вулиці Шопена 11, рідкісні видання систематизуються та виділяються в окремий фонд.  З часом фонд збільшувався, доукомплектовувався з різних джерел, а також за рахунок відбору окремих видань із загального фонду. Цінні, раритетні , довідкові  , видання "Энциклопедического Cловаря" видавничого товариства Ф.А.Брокгауз-Ефрон (1890-1907 рр.). Энциклопедический словарь» Русского библиографического института имени братів А. та І. Гранат и К. у 46т. (1922).надійшли з Центральної наукової бібліотекиХарківського державного університету. Значним джерелом поповнення були обмінно-резервні та депозитарні фонди бібліотек України та країн колишнього Союзу.    Таким чином до бібліотеки потрапили цінні краєзнавчі видання, зокрема, журнали “Извъестія Луцкого Общества Сельского Хозяйства” (1907-1911), що надійшли з Мінська, та твори про Волинь відомого краєзнавця М.І.Теодоровича, зокрема, “Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии” в 5-ти томах (1888-1903), які віднайшли в Москві. Цінні видання цього автора, як і інша унікальна  література, потрапили до бібліотеки від приватних осіб та через магазин “Букініст”. Серед подарованих книг –  “Город Владимиръ Волынской Губерныи” (1893)
Впродовж останніх років джерелом постійних надходжень до фонду рідкісних  і цінних видань була митниця, яка неодноразово зверталася до бібліотеки щодо проведення експертизи конфіскованих видань. Так бібліотека збагатилася такими книгами, як  путівник по Волині Орловича, виданого в Луцьку в 1929 польською мовою,  та про пасхальні свята «Последование на день Святой Пасхи на всю светлую седмицу» Видання Києвопечерської Лаври, виявилася найдавнішою серед зібрань фонду (1762 р.). До цього часу найдавнішим виданням було “Превращения Овидіявы съ примечаніями и Историческими обіяснениями” (1795 р.).
Сьогодні створення і функціонування спеціалізованого фонду книжкових памяток, їх наукове опрацювання, забезпечення збереження та раціональної доступності для наукових і просвітницьких цілей є важливим завданням бібліотеки. Поштовхом до активізації роботи з вивчення та формування фонду рідкісних і цінних видань стала «Інструкція про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання», затверджена наказом Міністерства культури і мистецтв України №708 від 20 листопада 2001р. У прагненні до вирішення важливого завдання виявлення і збереження рідкісних і цінних видань у бібліотеці постійно переглядаються фонди відділів з метою їх виявлення і відбору. За хронологічним принципом відбору підлягає література, видана до 1945 року включно. Принципи відбору постійно розширюються, і вже до таких видань віднесені факсимільні та репринтні, мініатюрні, сучасні видання, які мають поліграфічну цінність, а також книти з автографами.
Загальний фонд раритетних, цінних та рідкісних видань нараховує майже 3 тис. прим. Це книги ХVІII – поч. ХХ ст. Найбільшу частку становить література, видана до 1917 р. Серед місць видання переважають Київ, Львів, Харків, Одеса, Варшава, С-Петербург, Москва. За типами та видами видань вирізняється довідкова, науково-популярна, з мистецтва. Найчисельніший розділ фонду рідкісних і цінних видань становить художня література українських та зарубіжних авторів, літературознавство. Цікавими для користувачів є прижиттєві видання українських майстрів слова – Марка Вовчка (1874) серед  дореволюційних, О.Кобилянської (1927 р.), В.Стефаника (1928 р.), П.Панча, (1930 р.) П.Тичини (1931 р.) Ю.Смолича (1930 р.) – пізнішого періоду. Зарубіжні автори представлені прижиттєвими творами Р.Роллана (1932 р.), А.Доде (1894 р.), Г.Гейне (1904 р.), Л.Толстого (1880 р.), А.Толстого (1895 р.), А.Чехова (1903 р., И. Буніна (1915 р.).
Значну частину у фонді рідкісних і цінних видань займають видання творів Т.Г.Шевченка і про нього, зокрема, репринтне видання “Кобзаря” (1847 р.).  “Т.Г.Шевченко і Кирило-мефодіївці” (1925 р.) Д.І.Багалія, “Шевченко в народній творчості” (1940 р.). Цінним надбанням також є книги з питань мистецтв, до яких належить видання малюнків Т.Г.Шевченко (1911 р.) з їх описом, а також 4- томне видання  “Микель-Анджело Буонарроти” Гримм Германа (1913 р.), 3-х томне “Исторія искусства всъхъ временъ и народовъ» (1895 р.)у 4т
       Неодмінною складовою фонду є довідкові, історико-книгознавчі та історико-культурологічні видання. До цікавих раритетних видань цього напрямку належить повне зібрання "Энциклопедического Cловаря" видавничого товариства Ф.А.Брокгауз-Ефрон (1890-1907 рр.). Словник був найбільшою універсальною енциклопедією Російської імперії .Тільки через 90 років вона була перевидана знову. До написання статей словника були залучені видатні учені, філософи та суспільно-політичні -діячі того часу: П. Н. Мілюков, П. Б. Струве, М. І. Туган-Барановський, Вл. С. Соловйов, Д. І. Менделєєв, А. І. Бекетов, А. І. Воєйков, Д. І. Анучин, Ю. М. Шокальський, Н. М. Кніповіч, А. О. Ковалевський та інші. «Энциклопедический словарь ..» містить понад 121тис. статей, близько 8 тис. ілюстрацій і карт. На сьогодні він є суспільним надбанням, хоча в науково-технічному плані енциклопедія вже застаріла,але  багато її статей як і раніше представляють виняткову історичну цінність .
«Энциклопедический словарь» Русского библиографического института имени братів А. та І. Гранат и К. у 46т. (1922). одна з найбільших російських універсальних енциклопедій. Видавництво не мало  ні своєї типографії, ні книжкових магазинів, воно існувало на гроші передплатників і розповсюджувало словник по передоплаті. Він був доступний по ціні, наповнений інформацією, яка відображала найновіші досягнення науки, техніки та культури. Після приходу до влади більшовиків видавництво було націоналізовано. Це було єдине енциклопедичне видання, яке випускалося після революції, а в 1939 році ввійшло в склад Державного Інституту «Советская  энциклопедия».
Варта уваги « Большая Энциклопедія: Словарь общедоступных свъдений по всем отраслям знанія»під редакцією С.Н.Южакова у 20т.(1904). Видання надає інформацію з історії, культури суспільствознавству та правознавства.
Книжная Лътопись главнаго управленія по дъламъ печати. (1912)г. Видання включає відомості про книги, які вийшли з друку в 1911-1912р.
        У зібранні рідкісних і цінних видань варті уваги серія книт науково-природничого характеру, такі як Мейеръ В. «Жизнь природы: Картина физич. и химич. явленій» (1905)
Неймаръ М. «Исторія земли, (1899).Т.1.Общая геологія; Дополненія по геологіи Россіи; Оглавленія рисунковъ.» (1899).
Кернеръ А.- Марилаунъ «Жизнь растеній. Т.1.Форма и жизнь растенія.» (1903).
Сьогодні нагальним стало питання про популяризацію різноманітних аспектів історичного краєзнавства. Вітчизняні колекції, що зберігаються у фондах бібліотек, потребують розкриття та вивчення, усвідомлюючи значущість зібрання для культурного життя українців.
Найціннішими у фонді рідкісних  та цінних видань є видання краєзнавчої тематики, які налічують 229 прим., з них 8 польською мовою.  Це наукові, історико-краєзнавчі дослідження Теодоровича М. Тутковського П., Карпінського О., Батюшкова П., численні матеріали «Труды Общества Исследователей Волыні».
Педагог, церковний та громадський діяч, історик-краєзнавець Волині кінця XIX століття (зокрема церковної Волині) М.І. Теодорович залишив у спадок унікальні видання краєзнавчого характеру.
Праця М. І. Теодоровича «Історико-статистичний опис церков і парафій Волинської єпархії» дає систематичний опис усіх населених пунктів Волинської єпархії (сучасних Волинської, Рівненської, частин Тернопільської, Хмельницької та Житомирської областей). Опис кожної парафії містить дані про її географічне положення, чисельність та національний складі населення, огляд історичних відомостей, опис церкви, її майна, прізвища священнослужителів на момент складання опису. Подано також відомості про дрібні населені пункти, приписані до кожної парафії, і приписні церкви. Особливе місце в науковому доробку автора займає 5-й том, який має дещо доповнену і більш відповідну для книги назву  «Волинь в описаниях городов, местечек и сел в церковно-историческом, географическом, этнографическом, археологическом и др. отношениях». Він безпосередньо стосується 142 населених пунктів Ковельського, Камінь-Каширського, Старовижівського, Турійського та Ратнівського районів нашого краю.
Теодоровичъ Н.И. Волынская духовная семинарія: Исторія первоначальнаго устройства ея и подвъдомственныхъ ей духовныхъ училищъ. (1901). Книга видана до 100-літнього ювілею закладу і присвячена історії його створення. Подаються тут також списки вихованців, які закінчили курс навчання протягом століття її існування, та списки керівників, наставників, іншого персоналу з короткими біографічними довідками. Створено електронний варіант.
Цікавими в історичному плані є також книги, пов’язані з подіями минулого нашого краю.
"Военно-статистическое обозрение Волынской губернии" (1887), де з великою повнотою  відображають відомості про тогочасний склад населення Волинської губернії, містять  інформацію про побут жителів, розвиток торгівлі, освіти, природні умови та ресурси.
         «Епископы древней Луцкой епархіи»(1891 Відображено інформацію про історію релігійного життя давнього Луцька з часів князя Володимира, закінчуючи ХVІІІ ст.(1795).
 «Изображеніе  насилія, жестоко обращеннаго на слабую невинность: Записки о событіяхъ на Волыни и Подоле въ 1789 тоду.Феодосія Бродовича, архипресвитера греческаго уніятскаго капи тула Луцкаго.» (1789 )Про події на Волині та Поділі розповідає у своїх записках Феодосій Бродович, архипресвитер греческий уніятский капи тула Луцкий. Це найдавніше краєзнавче видання.
Цінним джерелом вивчення природних багатств Волині можна вважати  видання краєзнавчого характеру «Ботанико-топографические очерки болот Волынской губернии»(предварительный отчет Горынской экспедиции по обследованию лугов), видане в Житомирі у 1914 році. Тут подаються відомості про болота Волинської губернії, добуті видатними вченими, зокрема, геологом О.П. Карпінським.
Актуальною і в наш час є праця Павла Тутковського « Месторождение строительних камней в Луцком уезде Волынской губернии» та « Послетретичные озера в северной полосе Волынской губернии» 1912 року видання.
     Про природу краю розповідають численні  "Труды  Общества Исследователей Волыни",  видані  близько 1910 року в Житомирі в 5-ти т. У виданні подаються етнографічні матеріали зібрані дослідником В.Г.Кравченком на Волині та по суміжних губерніях. Перед дослідником , як у калейдоскопі проходить історичне життя народу, яке наклало свій відбиток на його погляди і висвітлилось в його творчості: у піснях, колядках. щедрівках, говірках
      Серед періодичних видань привертають увагу «Волынскія Епархіальныя въдомости» (1871) Це - офіційне видання органу Волинської єпархії, видавалося у 1867-1917р., 2 рази в місяць. На шпальтах цього часопису було видруковано ряд краєзнавчих матеріалів як викладачів семінарії, так і просто зацікавлених в історії Волині осіб. Публікації складалися з релігійних, філософських трактатів, опису життя видатних релігійних діячів, святих, та відомості про християнські братства, церкви, релігійні події та Волынскія губернскія ведомости. (1840) . Офіційні документи губернської влади на Волині царської Росії, виходили в Житомирі с 1838 по 1917 рік, два рази на тиждень. Друкувалося багато місцевих етнографічних та історичних матеріалів.(подій).
Варті уваги книги польською мовою: Orlowicz Mieczyslaw Ilustrowanyprzewodnik po Wolyniu(Текст)/ Mieczyslaw Orlowicz.- Luck.(1929).
Wolyn pod wzgledem Statystycznym, Historycznym I Archeologicznym.- Lwow.(871)
Разом з раритетами минулих століть в фонді рідкісних  та цінних видань представлені зразки сучасної поліграфії (зокрема, рукописної спадщини ): є серед  них факсимільні видання «Остромирового Євангелія(1056-1057)»(1988), памятки ХІ ст.,
«Луцьке Євангліє ХІVст».( 2011)..
«Луцький Псалтир 1384 року».(2013), були подаровані бібліотеці Митрополитом Луцьким і Волинським Ніфонтом.
  Окрасою та цінним надбанням є колекція книг з автографами відомих письменників, понад 300 прим. та  надзвичайно цікава і оригінальна, насамперед за формою та змістом  колекція мініатюр, понад 40 прим. 
Рідкісні видання - найцінніша частина бібліотечного фонду Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, тому його вивчення, збереження і забезпечення доступу до нього сучасним та майбутнім поколінням є одним з найважливіших завдань в діяльності книгозбірні.
..