Шукати в цьому блозі

середа, 28 березня 2012 р.

                         «Нашого цвіту - по всьому  світу». 

О краю мій, моє кохання!
Лани широкі, гір шпилі!
О сльози рідної землі !-
Вас не забути до сконання!

                         Спиридон Черкасенко.



            Хвилюючу глибину цього крилатого вислову можна відчути тоді, коли знайомимося з дивовижними долями українців за кордоном, їхньою невтомною, сподвижницькою діяльністю.Протягом XX століття мільйони українців залишили свої домівки в пошуку кращого життя на чужині.

Євген Маланюк «Під чужим небом»
Під чужим небом
Не треба ні празьких бруків,
Ні Праги вулиць прастарих:
Все сняться матернії руки,
Стара солома рідних стріх.
Все сниться весна і вітер,
Веселий вітер світлих літ.
А тут — молюсь, убогий митар,
Шукаю твій вогненний слід...
Ні, не знайти. Ніхто не знає,
Ніхто не чув твоїх планів.
Біля всесвітнього Синаю,
Як завше: золото й мечі.
Кожен день тут приходить пустельний і легкий
,
А ти — там, за горами й ярами гориш.
Не поможуть ні подорожі далекі,
Ні чужі далечінь, ні весна, ні Париж.
Заспокоїти серце? Та чим же? Та як же?
Научи мене кров'ю твоїх молитов!
Не поможе ніхто. І не буде інакше.
Із сльозами моїми змішаю питво.
Що мені телефони, версалі, експреси?
Нащо грім Аргентин? Чудеса Ніагар?
Сниться синя Синюха і верби над плесом,
Вольний вітер Херсонщини, вітер-дудар.
Сниться гомін дубів прадідівських та річка,
Біла хата та тепла долоня сестри...
Тільки б рідного поля зворушлива стрічка!
Тільки б сіра солома прабатьківських стріх!



Першим українським емігрантом, який переселився в США у 1865 році був Андрій Гончаренко - чернець Києво-Печерської лаври... За межами України нині проживає близько 15 млн. українців, з них 75% у Північній та Південній Америці, решта в країнах Європи, Азії, Африки. Багато українців проживає на теренах колишнього Радянського Союзу.
Тепер ми знаємо, чому «нашого цвіту по всьому світу».
Не знайдемо жодної країни в світі, яка б поза своїм материком мала так багато визначних представників літератури, як Україна.Українці в діаспорі не тільки зберегли мову, традиції, звичаї, мистецтво, а й в особі найталановитіших своїх представників розвинули українську літературу, культуру, науку.

Гей за морем, за широким
Для України живем
Разом нас судьба звела
Край далекий на чужині
Нам за вітчину дала.
Але ми, козацькі діти,
Славних предків-козаків,
Понад море, над широке
Кличем до своїх братів.
Як прийдеться стати разом,
Ми в Україну підем,
Бо для неї лиш на світі —
Для України живем.
Хоч за морем ми далеко,
В нас живе ще рідний дух.
Горді мрії він леліє,
Над козацький лине луг.
Там престол нам зеленіє,
Встануть нам нові князі.
Ще добудемо ми славу,
Як у бій підемо всі.
Ми українці до скону,
В нас є сила козаків,
Не розлучать нас ні море,
Ні межі чужіх країв.
Сонце всюди нам принесе
Подих нашої землі.
Клич її, ми все почуєм
І за морем, в чужині.
                                О. Гончар

 
Великий культурний діяч української еміграції І.Огієнко сказав: “Настане час, коли думки, що сіються тут, перенесуться туди, на береги Дніпра, і дадуть міць визволеному народу........


Запрошуємо всіх бажаючих до ознайомлення  з цікавою колекцією  книг та періодичних видань української діаспори....
<><><><>

понеділок, 26 березня 2012 р.

                                  МИ НЕ РОЗЛУЧАЛИСЬ З ТОБОЮ, УКРАЇНО .... 
                                              /українська діаспора зблизька/
                                            

                                                                                 
Чуєш, брате мій,

Товаришу мій,
Відлітають сірим шнуром
Журавлі у вирій.
Кличуть: кру-кру-кру,
На чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру,
Крилоньки зітру,
Кру-кру-кру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в темній мряці
Слід по журавлях.
Кличуть: кру-кру-кру,
На чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру,
Крилоньки зітру,
Кру-кру-кру...

Богдан Лепкий


                Поняття "діаспора" виникло у євреїв, яких, розпорошених по світу та існуючих, поза своею первісною батьківщиною, здавна сукупно так іменували.... Під українською діаспорою розуміють усіх українців поза політичними кордонами України, які відчувають духовний зв'зок з Україною.
                За межами України проживає від 10-ти до 15 млн. українців та їх нащадків, тобто близько чверті народу.Українська діаспора робить вагомий внесок у розвиток культури, науки, мистецтва, літератури як українського народу, так і народів країн, в яких вони проживають. Це культурне  продовження тих процесів, що розгорнулися в Україні на початку 20-го століття, розвиток тих напрямків, що були заборонені.
              В Україні все більше з'являється публікацій про життя українських спільнот за рубежем, друкуються твори відомих літераторів українського походження, повертаються народові незаслужено забуті імена у свій час відомих письменників, митців та науковців.
             Багато в цьому напрямку проводиться і в нашій бібліотеці, зокрема у нашому відділі. Колекція книг української діаспори займає чільне місце.Цінні надходження бібліотека регулярно отримує, починаючи з 2000 року.Книги та періодичні видання надходять до нашого фонду від громадської організації " ФундаціяУкраїнознавчих Студій в Австралії" в особі працівниці ФУСА Наталки Стефанишин ( м. Сідней) та Канадської Фундації Українознавчих Студій (м. Вінніпег), а також з 2003 року почали надходити праці Інституту дослідів Волині (Вінніпег).



                            Хронологія надходжень:

2000 – Австралійська Фундація передала бібліотеці 53 прим.
2002 – Канадська Фундація 7 прим.
2003 – Інститут дослідів Волині 56 прим.... і т. д.
.............
2011 – Фундація Українознавчих Студій в Австралії  118 прим.(108 книг, 10 журналів).


Подарована література – різноманітна, самого різнопланового напрямку, її  можна згрупувати по таких найбільш поширених темах :

– українське життя в Австралії та Північній Америці( США та Канада);

– історія України (з давніх часів до наших днів);

 
– друга світова війна та інші історичні теми;




– літературне життя України, художні твори (Т.Г.Шевченко, Л.Українка та ін.);

 
– окремі видатні постаті в житті України (М. Грушевський та ін.)


  
– церковне життя України та української діаспори;




Юрій Клен. Уривок з поеми «Прокляті роки»

Блажен, хто гордо кинув рідний край
І з посохом в руці пішов шукати
На чужині незнаній дольній рай,
Куди веде його весна крилата.
Та тричі той блажен, який за чай
І хліб тих не схотів себе продати,
Але, минаючи тропу розлук,
Зостався, щоб зазнати кресних мук.

  Українська  діаспора зробила вагомий внесок у культуру , мистецтво, літературу України та світу, продовжуює творити. Саме за кордоном України була втілена в життя ідея незалежної української освіти та науки, що сприяло вихованню нових українських спеціалістів різних галузей із високим рівнем інтелекту та культури. Це надзвичайо важпиве пізнання українського менталітету. Без знання української діаспори  неможливо мати цілісне  уявлення про національну самобутність українства, його перспектив державотворення.

Олександр Олесь. "Як пес голодний..."

Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих.
Сміється з мене жах, глузує невблаганний
З думок сполоханих моїх.
Сміється цілий світ... Мовчать спокійно друзі,
Вмира без відгуку мій крик
Іду кудись в сльозах, в ганьбі, в нарузі,
За роки я до всього звик.
А сни вночі, як яструби прокляті,
На частки душу рвуть... Встаю,
З кутка в куток ходжу у темряві по хаті
І втому змучений ловлю.
Олександр Олесь. " На чужині "
О принесіть як не надію,
То крихту рідної землі:
Я притулю до уст її
І так застигну, так зомлію…  
Хоч кухоль з рідною водою...
Я тільки очі напою,
До уст спрагнілих притулю, Торкнусь душею вогненою
.

   
Спиридон Черкасенко. « На чужині»Про Україну ані чутки!
Живе, умерла, міцно спить?
У серці чадом в'ються смутки, Душа завмерла і мовчить; Холодним болем отупіння Ущерть налита голова
І ринуть в пітьму безгоміння
Без сліду мислі і слова...
Де взять його, отрути зілля, Заворожить гнітючий сум, Розвіять чорне божевілля, Розбити долі наглий біль.
О краю мій, моє кохання!
Лани широкі, гір шпилі!
О сльози рідної землі !-
Вас не забути до сконання!

четвер, 22 березня 2012 р.

Кожне слово – як сповідь ...



21 березня ми відзначаємо Всесвітній день поезії, встановлене 1999 року ухвалою 30-ї сесії ЮНЕСКО.


Поезія – то мить, коли в росі краплини,
Сльозою світ щемить у пісні України.

Поезія – це світ, весни небесне свято,
Що хочеш цілий світ окрилено обняти.

Коли душа болить, і погасить незмога
Поезія – то гріх, благословенний Богом !!!


Де і коли розпочалось те джерело, яке подолавши багато століть, мужніючи і розвиваючись, відтворилось у могутній потік, який ми називаємо поезією. Від часу Котляревського до днів Шевченка,а від них до епохи Франка, Лесі Українки і аж до наших днів українська поезія збагачувалась неповторними зразками поетичного мистецтва.


З нагоди Всесвітнього дня поезії в нашій бібліотеці відбувся літературний вечір  "Живе поезія у мові, у гніві, в посмішці, в любові..."




    СЛОВО ДО МАЙСТРІВ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ.


Ви любите, щоб вам курили фіміам, - 
Пробачте, не про те моя ітиме мова.
На зраненій душі, до серця чорний злам, 
Карбую я до вас гірке пекуче слово.


Ми нині стоїмо вже на такій межі, 
Що крок якийсь один - опинимось в проваллі.
Перейдено усі можливі рубежі.
То ж варто запитать: а далі? Що ж то далі?


Зазнати можна всяких неймовірних втрат.
Свободу втративши - здобудеш її знову,
І віру втратити - то шаховий лиш пат...
А як же будь тоді, як втратиш рідну мову?


І втратити любов - то тимчасовий сум:
Добробут втратити - і то не так збитково. 
Хоч кожна втрата варта сліз і дум, 
Та як же будь тоді, як втратиш рідну мову?


Русифікація нас точить, як іржа,
Неначе шашіль та, підточує будову,
обплутує уми нам безпардонна лжа, - 
А як же будь тоді, як втратиш рідну мову?


Народ, що втратив мову - втратив і себе,
І пам'ять слід цю істину не нову...
байдужість наша в прірву нас веде...
Не приведи Господь нам втратить рідну мову!


Майстри культури, ще дасте ви звіт,
Хоч як не випинайте груди гонорово,
Та не пробачить вам наш український рід,
Як глас не подасте за рідну мову.


Майстри культури, бийте в дзвін на гвалт!
Чи ж кожен з вас до бою вже готовий?
Бо досить з нас тих безконечних втрат - 
На захист рідної ставайте мови!


Майстри культури, адже сам народ
Покликав вас на охорону слова.
На сполох бийте, - хто там патріот!..
Аби не згинула чарівна наша мова!
                                    Віктор Рафальський


Всім творчих успіхів! Нехай натхнення ніколи не залишає вас, завжди тримає у полоні, вдихає у серця і душі свій вічно юний вогонь ... 





          

вівторок, 20 березня 2012 р.

Вінок шани Великому Кобзареві

      9 березня у Луцьку біля пам’ятника духовного батька української нації Тараса Шевченка зібралися лучани та гості міста на літературно-мистецьку годину з нагоди 198-ї річниці від дня народження Кобзаря. Звучали твори різними мовами світу. Шевченкове слово звучало у виконанні бандуриста із Чернечої гори, заслуженого діяча мистецтв України, відомого кобзаря Володимира Горбатюка. Шевченкіана продовжувалася мистецьким святом "Краю милий, моя Україно" в облмуздрамтеатрі імені Тараса Шевченка. Своїм мистецтвом порадували глядачів професійні й аматорські колективи та окремі виконавці нашого міста. У фойє театру експонувалися виставки: майстрів народного мистецтва Волині, було представлено більше 160-ти примірників видань Кобзаря із фондів Волинського краєзнавчого музею та обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.


вівторок, 6 березня 2012 р.

ЗІ СВЯТОМ ВЕСНИ і ДНЕМ 8-го БЕРЕЗНЯ !!!


Дорогі колеги та подруги! Вітаємо Вас зі святом весни і молодості. Бажаємо Вам бути завжди юними, красивими, ніжними та чуйними. І не лише у цей святковий день.


Весна барвистим рушником
Протерла зимове віконце,
І знов пташиний лине спів,
І яскравіше світить сонце.



І молодіють знов жінки,
Як проліски, на жовтолисті,
А усмішки, немов квітки,
Цвітуть грайливо на обличчях.




В цей день, а також в день майбутній,
Нехай ці квіти не зів’януть,
А незабудкою, коханням,
Провісником щасливим стануть!
Неначе сніг, хай сум розтане,
Добром і ласкою зігрітий,
І біла смуга в долі стане -
На все життя, у цілім світі!


Вам - прекрасні, незрівнянні,
Наче сонечка весняні,
Ці букети вітань,
Що підібрані з любов'ю.
Щастя! Радості! Здоров'я!
Здійснення бажань!
Хай не тільки в день жіночий,
Наче зорі, сяють очі,
Усмішка цвіте,
Бо душа прекрасна,
Серце Золоте!

Хай зігрівають душу красою
Весни тендітні пелюстки,
І розливаються джерельною водою
Кохання й щастя гомінкі струмки!

Хай пролісок перший дарує вам ніжність,
А сонце весняне дарує тепло
У березні вітер несе хай надію
І щастя, і радість, і тільки добро!