«Нехай мої струни лунають»

(літературна година, присвячена 148-й річниці

                             від дня народження Лесі Українки)

               Лариса Петрівна Косач-Квітка  народилась 13 (25) лютого 1871 року в м. Новоград-Волинський. Українська письменниця, перекладач, культурний діяч.  Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу), брала активну участь в українському національному русі.

 Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поемам «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драмам «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та ін.  

У нас сьогодні в гостях наші друзі  підопічні Центру по обслуговуванню населення міста Луцька. Керівник Оксана Крамар. Творчі особистості, люди яких надихає лесине слово…Запрошую поділитися цим з нами..

       Самим своїм походженням рід Косачів виходить із південного прикордоння Австрійської імперії – Боснії і Герцеговини, предки Лесі Українки саме із аристократичного середовища цього герцогства, від монарха – герцога Захулм’я (частини Боснії) Стефана Косача. До слова, як встановив біограф поетеси – Анатоль Костенко, нібито саме на честь цього предка Лесі Українки його володіння й прозвали Герцеговиною.

     Влітку 1883 року Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року професор О. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров'я поліпшується, з допомогою матері вона вивчає французьку і німецьку мови.

   На формування світогляду майбутньої письменниці великим був вплив її дядька – Михайла Драгоманова. Він був відомим ученим, громадським діячем, який перед еміграцією до Франції й Болгарії співпрацював із І. Франком. У 1870 році  — Київський університет відрядив М.Драгоманова за кордон. Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три, відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Гайдельберг. Особливе місце в політично-публіцистичній діяльності М.Драгоманова посідала Галичина. Він був одним із перших, хто намагався розбудити галицьке громадське життя, піднести рівень суспільної свідомості.

  Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, вона познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, Осипом Маковеєм,  Н.Кобринською.

Там відбулося знайомство Лесі з її майбутнім чоловіком Климентом Квіткою. Юрист, любитель фольклору та музики зразу ж захопився харизматичною жінкою.

    Вимушені потребою лікування подорожі збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. Сприяли цьому нескінченні мандри, що дали їй змогу не здаля, не з книжок, а на власні очі познайомитися з більшістю

зображуваних нею країн. Подорожі дозволили їй побувати в Болгарії, Німеччині, Австрії,  Швейцарії, Італії, Єгипті, бачити береги Греції й Малої Азії. А звідси із безпосереднього знайомства з природою і народами Середземномор’я вже неважко було уявити й віддаленіші

країни, які до нього входили або з ним межували, землі стародавньої Іудеї, Межиріччя і Аравії на сході, Іспанії— на заході. Ще ширші обрії розкривало перед нею знання мов— це і спілкування з іноземцями, і різноманітні лектури багатьма мовами. Не забуваймо, що до послуг Лесі, крім слов’янських— української, російської, польської, болгарської уло й знання класичних, латинської й грецької, та

найпоширеніших сучасних західноєвропейських мов— французької, італійської, німецької, англійської.     Феномен  Лесі  Українки  і  досі  залишається  для  нас  загадкою.  Адже  не навчаючись  у  жодному  навчальному  закладі,  вона  стала  найосвіченішою жінкою  свого  часу.  Визначний  внесок  у  розвиток  світової  культури  зробила  Леся  Українка  і своїми  перекладами  творів  письменників  багатьох  літератур  українською мовою.  Вона  перекладала  твори  Сервантеса,  Шекспіра,  Байрона,  Бальзака,

Гейне, Флобера, Міцкевича, Ожешко, Сенкевича, Словацького.

   Померла Леся Українка 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Життєві дороги водили письменницю багатьма державами, її твори побачили світ 22-ма мовами світу. Відрадно що нашу мисткиню знають і далеко за межами України. Стараннями  тамтешньої української громади відкрито пам’ятні знаки на її честь в Грузії, Канаді, існують такі місця і в німецькомовних країнах: Австрії (Відень) та Німеччині (Берлін)та в Китаї.

             Мало уваги досі приділялось такій сторінці життєпису видатної нашої співвітчизниці як її взаємини із світовим простором. Ця ж тема, як виявляється, є досить цікавою, адже вагу Лесі Українки в світі важко переоцінити, як в історичні часи, так і в сучасності.

    Художня,  історико-літературна,  публіцистична  спадщина

Лесі  Українки  привернула  увагу  багатьох  письменників  і  дослідників різних  літератур,  її  твори  перекладаються  майже  в  усіх  країнах  світу. Літературознавці багатьох країн присвятили українській поетесі чимало статей, монографій, літературних портретів.  До популяризації творчості Лесі Українки за  кордоном  неодноразово  зверталися  критики,  перекладачі,  митці,  зокрема болгарські (М. Хаджійски, С. Бакерджієв), польські (Е. Станіслав, В. Борунски, М.  Бахчицки,  Є.  Літвинюк),  чеські  (Ф.  Тихи,  М.  Марчанова),  словацькі  (Ю. Кокавец),  румунські  (С.  Делчу,  М.  Ласло-Куцюк),  російські  (М.  Ісаковський), японські  (Васеда  Іосіо  Надзакі),  українські  перекладачі  з  перекладами  на  англійську та німецьку мови (Н. Тарнавська, Н. Медведовська).

Представлена виставка:

«Як умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень»    Леся Українка

   Надзвичайно цікава інформація.

Хочу запросити до слова Огнєву Олену Дмитрівну – кандидата історичних наук, доцента відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства НАН України, заслуженого працівника культури.

Прошу до слова Стасюк Людмилу Антонівну – директора Волинської ДОУНБ імені Олени   Пчілки, заслуженого працівника культури.

  Прес – реліз

Презентації літературної години присвяченої 148-річниці від дня народження Лесі Українки «Нехай мої струни лунають…»

    

           Місце проведення: Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки, відділ літератури з питань мистецтв

Час проведення:  27 лютого 2019 року. Початок о 15.00 год.

    

      Феномен  Лесі  Українки  і  досі  залишається  для  нас  загадкою.  Адже  не навчаючись  у  жодному  навчальному  закладі,  вона  стала  найосвіченішою жінкою  свого  часу.

   Лариса Петрівна Косач-Квітка  народилась 13 (25) лютого 1871 року в м. Новоград-Волинський. Українська письменниця, перекладач, культурний діяч.  Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу), брала активну участь в українському національному русі.

 Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поемам «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драмам «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та ін.  

    Життєві дороги водили письменницю багатьма державами, її твори побачили світ 22-ма мовами світу.

     Визначний  внесок  у  розвиток  світової  культури  зробила  Леся  Українка  і своїми  перекладами  творів  письменників  багатьох  літератур  українською мовою.  Вона  перекладала  твори  Сервантеса,  Шекспіра,  Байрона,  Бальзака, Гейне, Флобера, Міцкевича, Ожешко, Сенкевича, Словацького.

Мало уваги досі надавалося такій сторінці життєпису видатної нашої співвітчизниці, як її взаємини із світовим простором.

Буде представлена виставка: «Як умру, на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень»

Леся Українка

Леся Українка, особистість визначна й багатогранна.

Очікуються виступи:

Огнєвої Олени Дмитрівни – кандидата історичних наук, доцента відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства НАН України, заслуженого працівника  культури,

Стасюк Людмили Антонівни – заслуженого працівника культури України, директора Волинської ДОУНБ імені Олени   Пчілки, та інших.

Плануємо роботу бібліотеки на 2019 рік
Останній місяць року несе навантаження на бібліотекарів. Потрібно підбити підсумки  поточного року і зважено підійти до планування роботи на наступний рік.   
    Надіємося     цей матеріал  допоможе вам.
Отже, на загальнодержавному рівні
2019 рік буде роком української культури в Австрії
2019 рік буде оголошено роком Китаю в Україні
     Генеральна Асамблея ООН проголосила 2019 Міжнародним роком мов корінних народів, щоб привернути увагу до гострої проблеми втрати цих мов.
     При плануванні заходів просвітницького характеру, зауважте на постанови Верховної Ради України про відзначення на державному рівні у 2019 році:
-100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки та проведення Всеукраїнської естафети єднання
-200-річчя з дня народження Пантелеймона Куліша
Та передбачте, що на сайті Верховної Ради України уже розміщено:
Проект Постанови про відзначення 380-річчя від дня народження Івана Мазепи (20 березня 2019 року)
Проект Постанови про відзначення 75-ї річниці створення Української Головної Визвольної Ради (липень 2019 року)
Проект Постанови про відзначення 150-річчя з дня народження блаженного священномученика Климентія Шептицького (17 листопада 2019 року)
Проект Постанови про відзначення 30-річчя з дня виведення військ з Афганістану
Проект Постанови про відзначення на державному рівні 75-ої річниці початку примусового виселення українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини та Західної Бойківщини в 1944-1951 рр. (у 2019 році)
Проект Постанови про відзначення 110-річчя з дня народження видатного українського поета та культурного діяча Богдана-Ігоря Антонича
Проект Постанови про відзначення 70-річчя з дня народження Володимира Івасюка.
 Сучасна бібліотека – багатофункціональна, з гнучкою моделлю. Тому перегляд фондів з метою його актуалізації, звільнення від непотрібного баласту  здійснюється постійно. Бібліотеки дуже часто не відповідають потребам сучасного інформаційного суспільства І в цьому великий їх недолік. Варто відзначити позитивні зрушення, що відбуваються останнім часом в нашому суспільстві. Бачимо на майбутнє:  коли наша  влада вкладатиме більше коштів в перетворення приміщень бібліотек в сучасні поліфункціональні комфортні простори, а також на нову літературу та передоплату періодичних видань.

            Про тему схуднення написано безліч книг. Одні представляють собою список дієт і розповідають про правила прийому їжі, і її калорійності. Інші ж розглядають психологічні аспекти і допомагають позбавитися від самого бажання приймати багато їжі. Безсумнівно, для того, щоб правильно схуднути і залишатися завжди в хорошій формі мало просто дотримуватися-яку дієту. Потрібно навчитися розуміти себе і свій організм. У нашій книгозбірні представлені кращі книги про схуднення і правильне харчування."Навіщо ми худнемо? Якщо відкинути бажання виглядати краще, бути стрункішою і позбутися від зайвих кілограмів, то залишається найважливіший ресурс – здоров'я. Тобто худнемо, а точніше тримаємо вагу в нормі ми заради здоров'я і гарного самопочуття"

Досліджено, що  позбавлення організму від 10 кілограмів зайвої ваги сприяє:
– зниженню рівня цукру в крові на 30-50%;
– зниженню підвищеного кров'яного тиску на 10-20 мм ртутного стовпчика;
– зниженню загального рівня холестерину на 10%;
– зниженню рівня ліпопротеїдів низької щільності на 15%.
– зниженню рівня тригліцеридів на 30%.
      Отже - схуднути на кілька кілограмів корисно не тільки для красивої фігури, а й для здоров'я, гарного самопочуття і довголіття. Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку у зручний для вас час…надзвичайно цікава література чекає на вас. До зустрічі…

25 вересня  відбулася презентація  особистої колекції книг переданих бібліотеці науковцем З. О. Пахолок «Дарунок волинської колекціонерки родом із Києва». 

 Зінаїда Олександрівна Пахолóк,  доктор філологічних наук, професор кафедри інформаційної діяльності та туризму Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна».

У 1981 році закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка і вчителювала в київських школах. З 1984 по 1987 роки працювала лаборантом та асистентом кафедри російської мови КДУ ім. Т. Г. Шевченка. У 1983 – 1987 р. навчалася в заочній аспірантурі згаданого навчального закладу.

У жовтні 1987 року пройшла за конкурсом і розпочала роботу на педагогічному факультеті Луцького педінституту ім. Лесі Українки, де попрацювала до вересня 2016 року (нині – Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки).

Книги, періодичні видання – це найцінніше, що є у житті Зінаїди Олександрівни, тому вивчення, збереження друкованої книги і забезпечення доступу сучасним та майбутнім поколінням до цього багатства є одним з найважливіших завдань.

Кандидатська дисертація побачила світ у 1989р., а докторська дисертація – 2015 р. захищена з загального мовознавства у Київському національному університеті ім.Тараса Шевченка.

З 1994 по 1997 роки навчалася у цільовій докторантурі в Москві Інституту мовознавства РАН.

З вересня 2016 року до січня 2017 року Пахолок Зінаїда Олександрівна проходила стажування у Вільнюському університеті в Литві. Програма навчання передбачала ознайомлення з литовською мовою, історією та культурою, а також дослідження гуманітарних зв’язків між Литвою та Україною.

Під час стажування З. О. Пахолок виступила на міжнародних конференціях у Вільнюсі та Каунасі, підготувала та опублікувала дві наукові статті в Клайпеді та Вільнюсі, переклала українською мовою оповідання Антанаса Кріщюкайтіса-Аішбе.

Сфера зацікавлень – філологія, культурологія, краєзнавство.

Окремою сторінкою життєпису є Крушевськіана Зінаїди Пахолок. На праці Миколая Крушевського посилаються у своїх творах сучасні мовознавці багатьох країн світу, відзначаючи важливість його наукового доробку і  в наші дні. І тут розкривається найголовніша таємниця творчих пошуків Зінаїди Пахолок: зацікавленість Крушевським виникла як своєрідне наукове хобі, а переросло у солідне наукове дослідження. Адже частинка й душі та життя присвячена поверненню імені вченого із забуття. Як відомо Микола Крушевський  – родом із Волині, народився 18 жовтня 1851 року.

Крушевський М. Замовляння як вид російської народної поезії ; упоряд., перекл., вступ. ст., дод. З.О.Пахолок. – Луцьк : Вісник і К˚, 2002. – 192 с., іл.;

Практично, текст Крушевського у сучасному виданні складає лише 35 відсотків всієї книги, а тому ця праця  є більш авторською, ніж упорядницькою. Робота над цією книгою, поверненням ім’я вченого із забуття, велася, протягом багатьох років. Спадщина Крушевського розпорошена по різних архівних збірках, і Зінаїда Олександрівна здійснила справжню одіссею у пошуках цих матеріальних скарбів.

Так, вона віднайшла матеріали родини Крушевського в архіві костьолу сестер францисканок у Лясках під Варшавою. Деякий час настоятелькою цього монастиря була Станіслава – онука вченого. Окремі матеріали по крихтам зібрала З.Пахолок у Холмі та Варшаві. У Москві в архіві Реріхів З.Пахолок віднайшла 12 листів М.Крушевського до І.Цвєтаєва, знавця римської словесності, батька російської поетеси Марини Цвєтаєвої. Рукописи вченого зберігаються у Санкт-Петербурзі, Казані, Львові; матеріали про родину – у Житомирі та у Польщі в приватному архіві нащадка вченого – Вацлава Крушевського.

Зінаїда Олександрівна зробила багато і для популяризації імені Крушевського: виступала на радіо, телебаченні, з публікаціями у наукових виданнях України, Росії і Польші.

Впорядкувала Зінаїда Олександрівна і виданно:

Крушевський М. Вісім гімнів Рігведи ; упоряд., вступ. ст., дод. З.О.Пахолок. – Луцьк : Вид-во «Волинська мистецька агенція “Терен”», 2004. – 137 с., іл.;

Миколай Крушевский. Біобібліографічний покажчик ; передм., нарис, хронологія, уклад. З.О.Пахолок. – Луцьк : Вид-во «Волинська мистецька агенція “Терен”», 2005. – 136 с.;

Миколай Крушевський і Волинь : каталог-довідник / Зінаїда Пахолок, Ілона Несторук. – Луцьк : Волинянин, 2012. – 156 с. ; іл.; 

Наша сьогоднішня гостя вільно володіє англійською, румунською, литовською, польською, російською мовами, дуже ерудована і активна.

Зінаїда Олександрівна – член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки краєзнавців України. Автор 190 наукових публікацій та 5 книг.

 Ігор Едилович Ольшевський, письменник, лауреат Волинської обласної премії ім. Агатангела Кримського, член Волинської організації НСПУ.

У 2017 році Зінаїда Олександрівна Пахолок передала книги  із особистої бібліотеки та продовжує і нині цю процедуру. Подарована колекція включає 593 примірники книг. Широта тематики філологія, історія, релігія, філософія, психологія, географія та художня література відображає незаганжованість Зінаїди Олександрівни.

«Благородна людина не народжується з великою душею, вона стає благородною ділами своїми». Ці слова належать безсмертному італійцю Петрарці. Такими благородними справами є пошуки та знахідки Зінаїди Пахолок. Приєднатися до них може кожен із нас, адже ми володіємо надзвичайними безцінними скарбами, і ці книги можуть стати надбанням майбутніх читачів головної бібліотеки Волині.

Всі бажаючі мали змогу ознайомитися з колекцією Зінаїди Олександрівни Пахолок.

Своїми враженнями поділилися:

Зузук Федір Василович, доктор геологічних наук, професор СНУ імені Лесі Українки.

Гребенюк Віктор Іванович український літератор, член Спілки християнських письменників України, редактор журналу «Педагогічний пошук».

Ольшевський Ігор Едилович, письменник, лауреат Волинської обласної премії ім. Агатангела Кримського, член Волинської організації НСПУ.

Стасюк Л. А., директор ВДОУНБ імені Олени Пчілки, заслужений працівник культури України та інші.

Прес - реліз

Презентації особистої колекції книг переданих бібліотеці науковцем З. О. Пахолок

«Дарунок волинської колекціонерки родом із Києва»

    

           Місце проведення: Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки, актова зала.

          Час проведення:  25 вересня 2018 року. Початок о 13 год.

Зінаїда Олександрівна Пахолóк,  доктор філологічних наук, професор кафедри інформаційної діяльності та туризму Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»,член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки краєзнавців України. Автор 190 наукових публікацій та 5 книг. Окремою сторінкою життєпису є Крушевськіана Зінаїди Пахолок. Розкривається найголовніша таємниця творчих пошуків Зінаїди Пахолок: зацікавленість Крушевським виникла як своєрідне наукове хобі, а переросло у солідне наукове дослідження. Адже частинка й душі та життя присвячена поверненню імені вченого із забуття. Буде цікаво.  

Сфера зацікавлень – філологія, культурологія, краєзнавство. Книги, періодичні видання – це найцінніше, що є у житті Зінаїди Олександрівни, тому вивчення, збереження друкованої книги і забезпечення доступу сучасним та майбутнім поколінням до цього багатства є одним з найважливіших завдань У 2017 році Зінаїда Олександрівна Пахолок передала книги  із особистої бібліотеки та продовжує і нині цю процедуру. Подарована колекція включає 593 примірники. Широта тематики філологія, історія, релігія, філософія, психологія, географія та художня література відображає неазаганжованість Зінаїди Олександрівни. Буде представлена виставка – «Книжки – кораблі думки, що мандрують хвилями часу» (Френсис Бекон)

Очікуються виступи:

Бондаренко  Геннадія Васильовича, кандидата історичних наук, доцента кафедри археології та джерелознавства СНУ ім. Л. України.

 Силюка Анатолія Михайловича , заслуженого працівника культури України, директора Волинського краєзнавчого музею.

Гребенюка Віктора Івановича українського літератора, члена Спілки християнських письменників України,

Стасюк Людмили Антонівни – заслуженого працівника культури України, директора Волинської ДОУНБ імені Олени   Пчілки, та інші.

           Книги, надруковані шрифтом Брайля у відділі зберігання основного фонду

      На протязі 2016-2017р.р. у фонди Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки надійшла група книг шрифтом Брайля. До речі, шрифт Брайля – це опуклий крапковий шрифт для читання і письма сліпих, у якому для позначення всіх букв і цифр використовується комбінація шести крапок. Шрифт був розроблений французьким педагогом Л.Брайлем ще у 1825 році і в наші часи пристосований для багатьох мов світу. Різні комбінації 6-ти крапок дають змогу позначити й цифри, розділові знаки, математичні, хімічні та нотні знаки.

      В Україні на даний час майже 80 тис. людей страждають різними порушеннями зору.

При цьому за останні 25 років надруковано тільки 300 видань шрифтом Брайля – в основному це навчальна література і дитячі книги. Для вирішення цього питання було засновано проект «ВraLLe Studio». Цей проект – ініціатива, спрямована на забезпечення доступу до інформації людей з порушеннями зору через створення студії друку шрифтом Брайля із центрами у Києві та Луцьку.

     У Луцьку проект «ВraLLe Studio» діє на базі Волинської обласної друкарні. До недавнього часу в Україні така спеціалізована література взагалі не видавалася. Старт положила громадська організація «Генералізація успішної дії», завдяки якої цей проект синхронно почав діяти у Луцьку та Києві.

     У Луцьку проект було здійснено завдяки тому, що громадська організація виграла конкурс громадських ініціатив, який проводила міська Рада. Незрячим допомогли багато спонсорів, благодійників та небайдужих людей.

     У Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки у відділі зберігання основного фонду  знаходиться книги для незрячих. Це духовна, дитяча художня література та підручники для дітей, які навчаються у спецшколах.

    Першими до нашої бібліотеки надійшло 2 примірники «Православного молитовника» 2015 року видання, який побачив світ старанням синодального відділу соціального служіння Волинської єпархії, Волинського осередку Всеукраїнської організації інвалідів із вадами зору «Генералізація успішної дії» таза кошти української діаспори у США й засновника та Президента Європейського альянсу пауерліфтингу Вадима Коцаги і всіх небайдужих людей.

    Друга група книг – підручники, серед них ми бачимо 2 книги у 2-х частинах – це хрестоматії із сучасної української мови для читання у 1- 4 -х класах спеціальних шкіл, де

навчаються діти з вадами зору. Вони вийшли у світ за підтримки Благодійної організації «Фонд родини Нечитайло» у Києві у 2014 році.

    До художніх творів, надрукованих шрифтом Брайля, відноситься 44 книги українських та зарубіжних письменників, серед них – класики української літератури: І.Я. Франко «Лис Микита», «Захар Беркут», «Украдене щастя», «Зівяле листя» та сучасна українська  історична література - Рутківський В. «Сторожева вежа». Серед зарубіжних авторів ми бачимо книги для дітей фінського письменника Туве Янсона «Комета пролітає», «Зима -чарівниця», «Небезпечне літо», «Мемуари тата Мумі-Троля» у 2-х книгах.

      Видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» також за підтримки названого фонду видало у Києві у 2016 році дитячу книжку  Каті Штанко у 3-х частинах «Дракони, вперед!».

       А збірку  дитячих творів загальною кількістю 7 книжок: Оксана Думанська «Марійчині пригоди», Оксана Кротюк «Чап-чалапу, гусоньки!», Оксана Лущевська «Про кита», Богдана Магіяш «Казки Різдва», Катерина Міхаліцина «Бабусина господа», Тарас Прохасько і Маряна Прохасько «Життя і сніг», Маряна Савка «Босоніжки для стоніжки» надруковано в рамках проекту «Книга Брайлем». Друк здійснено у ресурсному центрі освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська Політехніка». Тексти для друку надало «Видавництво Старого Лева». Цікниги дуже дорогі, мають кольорові обкладинки, дуже якісний папір, а дитяча збірка поезій Маряни Савки ще доповнена диском з аудіо версією у виконанні автора.

        Окремо хочеться відмітити волинські книжки для незрячих.19 жовтня 2016 року Всеукраїнська організація незрячих людей «Генерація успішної дії»у Луцьку на Волині 

відкрила першу приватну типографію. У рамках цього проекту наша бібліотека отримала збірник оповідань українських письменників «Волонтери. Мобілізація» та повість відомої волинської письменниці Надії Гуменюк «Літо з амазонками» для дітей.

       До недавнього часу в Україні книги для незрячих майже не друкувалися через нерентабельність. В залежності від кількості сторінок собівартість однієї такої книги складає 400-500гр. Це дуже дорогі і цінні видання. Хочеться відмітити високі поліграфічні

Якості книг, гарні сучасні обкладинки, дорогий папір. Завдяки цим виданням усі, особливо діти, мають відтепер однаковий доступ до різних сфер життя, інформації, незважаючи на неоднакові можливості. Дуже важливо, щоб усі і зрячі, і незрячі, могли читати одні і ті ж книги, в рівних обсягах отримувати необхідні відомості. Завдяки новим акціям Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки тепер має можливість сприяти цій благородній і гуманній справі.

    Запрошуємо відвідати нашу книгозбірню. У фойє представлена постійно діюча виставка "Торкаючись - читаю...", де кожен  матиме змогу ближче ознайомитись з цими унікальними виданнями.