МИ НЕ РОЗЛУЧАЛИСЬ З ТОБОЮ, УКРАЇНО .... 

                                              /українська діаспора зблизька/

                                            

                                                                                 

Чуєш, брате мій,

Товаришу мій,
Відлітають сірим шнуром
Журавлі у вирій.

Кличуть: кру-кру-кру,
На чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру,
Крилоньки зітру,
Кру-кру-кру.

Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в темній мряці
Слід по журавлях.

Кличуть: кру-кру-кру,
На чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилоньки зітру,
Крилоньки зітру,
Кру-кру-кру...

Богдан Лепкий

                Поняття "діаспора" виникло у євреїв, яких, розпорошених по світу та існуючих, поза своею первісною батьківщиною, здавна сукупно так іменували.... Під українською діаспорою розуміють усіх українців поза політичними кордонами України, які відчувають духовний зв'зок з Україною.

                За межами України проживає від 10-ти до 15 млн. українців та їх нащадків, тобто близько чверті народу.Українська діаспора робить вагомий внесок у розвиток культури, науки, мистецтва, літератури як українського народу, так і народів країн, в яких вони проживають. Це культурне  продовження тих процесів, що розгорнулися в Україні на початку 20-го століття, розвиток тих напрямків, що були заборонені.

              В Україні все більше з'являється публікацій про життя українських спільнот за рубежем, друкуються твори відомих літераторів українського походження, повертаються народові незаслужено забуті імена у свій час відомих письменників, митців та науковців.

             Багато в цьому напрямку проводиться і в нашій бібліотеці, зокрема у нашому відділі. Колекція книг української діаспори займає чільне місце.Цінні надходження бібліотека регулярно отримує, починаючи з 2000 року.Книги та періодичні видання надходять до нашого фонду від громадської організації " ФундаціяУкраїнознавчих Студій в Австралії" в особі працівниці ФУСА Наталки Стефанишин ( м. Сідней) та Канадської Фундації Українознавчих Студій (м. Вінніпег), а також з 2003 року почали надходити праці Інституту дослідів Волині (Вінніпег).

                            Хронологія надходжень:

2000 – Австралійська Фундація передала бібліотеці 53 прим.

2002 – Канадська Фундація 7 прим.

2003 – Інститут дослідів Волині 56 прим.... і т. д.

.............
2011 – Фундація Українознавчих Студій в Австралії  118 прим.(108 книг, 10 журналів).


Подарована література – різноманітна, самого різнопланового напрямку, її  можна згрупувати по таких найбільш поширених темах :

– українське життя в Австралії та Північній Америці( США та Канада);

– історія України (з давніх часів до наших днів);

 
– друга світова війна та інші історичні теми;

– літературне життя України, художні твори (Т.Г.Шевченко, Л.Українка та ін.);

 
– окремі видатні постаті в житті України (М. Грушевський та ін.)

  

– церковне життя України та української діаспори;

Юрій Клен. Уривок з поеми «Прокляті роки»

Блажен, хто гордо кинув рідний край
І з посохом в руці пішов шукати
На чужині незнаній дольній рай,
Куди веде його весна крилата.
Та тричі той блажен, який за чай
І хліб тих не схотів себе продати,
Але, минаючи тропу розлук,
Зостався, щоб зазнати кресних мук.

  Українська  діаспора зробила вагомий внесок у культуру , мистецтво, літературу України та світу, продовжуює творити. Саме за кордоном України була втілена в життя ідея незалежної української освіти та науки, що сприяло вихованню нових українських спеціалістів різних галузей із високим рівнем інтелекту та культури. Це надзвичайо важпиве пізнання українського менталітету. Без знання української діаспори  неможливо мати цілісне  уявлення про національну самобутність українства, його перспектив державотворення.

Олександр Олесь. "Як пес голодний..."

Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих.
Сміється з мене жах, глузує невблаганний
З думок сполоханих моїх.
Сміється цілий світ... Мовчать спокійно друзі,
Вмира без відгуку мій крик
Іду кудись в сльозах, в ганьбі, в нарузі,
За роки я до всього звик.
А сни вночі, як яструби прокляті,
На частки душу рвуть... Встаю,
З кутка в куток ходжу у темряві по хаті
І втому змучений ловлю.
Олександр Олесь. " На чужині "
О принесіть як не надію,
То крихту рідної землі:
Я притулю до уст її
І так застигну, так зомлію…  
Хоч кухоль з рідною водою...
Я тільки очі напою,
До уст спрагнілих притулю, Торкнусь душею вогненою.

   

Спиридон Черкасенко. « На чужині»Про Україну ані чутки!
Живе, умерла, міцно спить?
У серці чадом в'ються смутки, Душа завмерла і мовчить; Холодним болем отупіння Ущерть налита голова
І ринуть в пітьму безгоміння
Без сліду мислі і слова...
Де взять його, отрути зілля, Заворожить гнітючий сум, Розвіять чорне божевілля, Розбити долі наглий біль.
О краю мій, моє кохання!
Лани широкі, гір шпилі!
О сльози рідної землі !-
Вас не забути до сконання!