Шукати в цьому блозі

середу, 10 квітня 2019 р.


  «Нехай мої струни лунають»
(літературна година, присвячена 148-й річниці
                             від дня народження Лесі Українки)

               Лариса Петрівна Косач-Квітка  народилась 13 (25) лютого 1871 року в м. Новоград-Волинський. Українська письменниця, перекладач, культурний діяч.  Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу), брала активну участь в українському національному русі.
 Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поемам «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драмам «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та ін.  
У нас сьогодні в гостях наші друзі  підопічні Центру по обслуговуванню населення міста Луцька. Керівник Оксана Крамар. Творчі особистості, люди яких надихає лесине слово…Запрошую поділитися цим з нами..
       Самим своїм походженням рід Косачів виходить із південного прикордоння Австрійської імперії – Боснії і Герцеговини, предки Лесі Українки саме із аристократичного середовища цього герцогства, від монарха – герцога Захулм’я (частини Боснії) Стефана Косача. До слова, як встановив біограф поетеси – Анатоль Костенко, нібито саме на честь цього предка Лесі Українки його володіння й прозвали Герцеговиною.
     Влітку 1883 року Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року професор О. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров'я поліпшується, з допомогою матері вона вивчає французьку і німецьку мови.
   На формування світогляду майбутньої письменниці великим був вплив її дядька – Михайла Драгоманова. Він був відомим ученим, громадським діячем, який перед еміграцією до Франції й Болгарії співпрацював із І. Франком. У 1870 році  — Київський університет відрядив М.Драгоманова за кордон. Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три, відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Гайдельберг. Особливе місце в політично-публіцистичній діяльності М.Драгоманова посідала Галичина. Він був одним із перших, хто намагався розбудити галицьке громадське життя, піднести рівень суспільної свідомості.
  Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, вона познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, Осипом Маковеєм,  Н.Кобринською.
Там відбулося знайомство Лесі з її майбутнім чоловіком Климентом Квіткою. Юрист, любитель фольклору та музики зразу ж захопився харизматичною жінкою.
    Вимушені потребою лікування подорожі збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. Сприяли цьому нескінченні мандри, що дали їй змогу не здаля, не з книжок, а на власні очі познайомитися з більшістю
зображуваних нею країн. Подорожі дозволили їй побувати в Болгарії, Німеччині, Австрії,  Швейцарії, Італії, Єгипті, бачити береги Греції й Малої Азії. А звідси із безпосереднього знайомства з природою і народами Середземномор’я вже неважко було уявити й віддаленіші
країни, які до нього входили або з ним межували, землі стародавньої Іудеї, Межиріччя і Аравії на сході, Іспанії— на заході. Ще ширші обрії розкривало перед нею знання мов— це і спілкування з іноземцями, і різноманітні лектури багатьма мовами. Не забуваймо, що до послуг Лесі, крім слов’янських— української, російської, польської, болгарської уло й знання класичних, латинської й грецької, та
найпоширеніших сучасних західноєвропейських мов— французької, італійської, німецької, англійської.     Феномен  Лесі  Українки  і  досі  залишається  для  нас  загадкою.  Адже  не навчаючись  у  жодному  навчальному  закладі,  вона  стала  найосвіченішою жінкою  свого  часу.  Визначний  внесок  у  розвиток  світової  культури  зробила  Леся  Українка  і своїми  перекладами  творів  письменників  багатьох  літератур  українською мовою.  Вона  перекладала  твори  Сервантеса,  Шекспіра,  Байрона,  Бальзака,
Гейне, Флобера, Міцкевича, Ожешко, Сенкевича, Словацького.
   Померла Леся Українка 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Життєві дороги водили письменницю багатьма державами, її твори побачили світ 22-ма мовами світу. Відрадно що нашу мисткиню знають і далеко за межами України. Стараннями  тамтешньої української громади відкрито пам’ятні знаки на її честь в Грузії, Канаді, існують такі місця і в німецькомовних країнах: Австрії (Відень) та Німеччині (Берлін)та в Китаї.
             Мало уваги досі приділялось такій сторінці життєпису видатної нашої співвітчизниці як її взаємини із світовим простором. Ця ж тема, як виявляється, є досить цікавою, адже вагу Лесі Українки в світі важко переоцінити, як в історичні часи, так і в сучасності.
    Художня,  історико-літературна,  публіцистична  спадщина
Лесі  Українки  привернула  увагу  багатьох  письменників  і  дослідників різних  літератур,  її  твори  перекладаються  майже  в  усіх  країнах  світу. Літературознавці багатьох країн присвятили українській поетесі чимало статей, монографій, літературних портретів.  До популяризації творчості Лесі Українки за  кордоном  неодноразово  зверталися  критики,  перекладачі,  митці,  зокрема болгарські (М. Хаджійски, С. Бакерджієв), польські (Е. Станіслав, В. Борунски, М.  Бахчицки,  Є.  Літвинюк),  чеські  (Ф.  Тихи,  М.  Марчанова),  словацькі  (Ю. Кокавец),  румунські  (С.  Делчу,  М.  Ласло-Куцюк),  російські  (М.  Ісаковський), японські  (Васеда  Іосіо  Надзакі),  українські  перекладачі  з  перекладами  на  англійську та німецьку мови (Н. Тарнавська, Н. Медведовська).
Представлена виставка:
«Як умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень»    Леся Українка
   Надзвичайно цікава інформація.
Хочу запросити до слова Огнєву Олену Дмитрівну – кандидата історичних наук, доцента відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства НАН України, заслуженого працівника культури.
Прошу до слова Стасюк Людмилу Антонівну – директора Волинської ДОУНБ імені Олени   Пчілки, заслуженого працівника культури.

Немає коментарів:

Дописати коментар