Шукати в цьому блозі

неділя, 7 жовтня 2018 р.






            Про тему схуднення написано безліч книг. Одні представляють собою список дієт і розповідають про правила прийому їжі, і її калорійності. Інші ж розглядають психологічні аспекти і допомагають позбавитися від самого бажання приймати багато їжі. Безсумнівно, для того, щоб правильно схуднути і залишатися завжди в хорошій формі мало просто дотримуватися-яку дієту. Потрібно навчитися розуміти себе і свій організм. У нашій книгозбірні представлені кращі книги про схуднення і правильне харчування."Навіщо ми худнемо? Якщо відкинути бажання виглядати краще, бути стрункішою і позбутися від зайвих кілограмів, то залишається найважливіший ресурс – здоров'я. Тобто худнемо, а точніше тримаємо вагу в нормі ми заради здоров'я і гарного самопочуття"
Досліджено, що  позбавлення організму від 10 кілограмів зайвої ваги сприяє:
– зниженню рівня цукру в крові на 30-50%;
– зниженню підвищеного кров'яного тиску на 10-20 мм ртутного стовпчика;
– зниженню загального рівня холестерину на 10%;
– зниженню рівня ліпопротеїдів низької щільності на 15%.
– зниженню рівня тригліцеридів на 30%.
      Отже - схуднути на кілька кілограмів корисно не тільки для красивої фігури, а й для здоров'я, гарного самопочуття і довголіття. Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку у зручний для вас час…надзвичайно цікава література чекає на вас. До зустрічі…

понеділок, 1 жовтня 2018 р.



25 вересня  відбулася презентація  особистої колекції книг переданих бібліотеці науковцем З. О. Пахолок «Дарунок волинської колекціонерки родом із Києва». 


 Зінаїда Олександрівна Пахолóк,  доктор філологічних наук, професор кафедри інформаційної діяльності та туризму Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна».

У 1981 році закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка і вчителювала в київських школах. З 1984 по 1987 роки працювала лаборантом та асистентом кафедри російської мови КДУ ім. Т. Г. Шевченка. У 1983 – 1987 р. навчалася в заочній аспірантурі згаданого навчального закладу.
У жовтні 1987 року пройшла за конкурсом і розпочала роботу на педагогічному факультеті Луцького педінституту ім. Лесі Українки, де попрацювала до вересня 2016 року (нині – Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки).
Книги, періодичні видання – це найцінніше, що є у житті Зінаїди Олександрівни, тому вивчення, збереження друкованої книги і забезпечення доступу сучасним та майбутнім поколінням до цього багатства є одним з найважливіших завдань.
Кандидатська дисертація побачила світ у 1989р., а докторська дисертація – 2015 р. захищена з загального мовознавства у Київському національному університеті ім.Тараса Шевченка.
З 1994 по 1997 роки навчалася у цільовій докторантурі в Москві Інституту мовознавства РАН.
З вересня 2016 року до січня 2017 року Пахолок Зінаїда Олександрівна проходила стажування у Вільнюському університеті в Литві. Програма навчання передбачала ознайомлення з литовською мовою, історією та культурою, а також дослідження гуманітарних зв’язків між Литвою та Україною.
Під час стажування З. О. Пахолок виступила на міжнародних конференціях у Вільнюсі та Каунасі, підготувала та опублікувала дві наукові статті в Клайпеді та Вільнюсі, переклала українською мовою оповідання Антанаса Кріщюкайтіса-Аішбе.

Сфера зацікавлень – філологія, культурологія, краєзнавство.
Окремою сторінкою життєпису є Крушевськіана Зінаїди Пахолок. На праці Миколая Крушевського посилаються у своїх творах сучасні мовознавці багатьох країн світу, відзначаючи важливість його наукового доробку і  в наші дні. І тут розкривається найголовніша таємниця творчих пошуків Зінаїди Пахолок: зацікавленість Крушевським виникла як своєрідне наукове хобі, а переросло у солідне наукове дослідження. Адже частинка й душі та життя присвячена поверненню імені вченого із забуття. Як відомо Микола Крушевський  – родом із Волині, народився 18 жовтня 1851 року.
Крушевський М. Замовляння як вид російської народної поезії ; упоряд., перекл., вступ. ст., дод. З.О.Пахолок. – Луцьк : Вісник і К˚, 2002. – 192 с., іл.;
Практично, текст Крушевського у сучасному виданні складає лише 35 відсотків всієї книги, а тому ця праця  є більш авторською, ніж упорядницькою. Робота над цією книгою, поверненням ім’я вченого із забуття, велася, протягом багатьох років. Спадщина Крушевського розпорошена по різних архівних збірках, і Зінаїда Олександрівна здійснила справжню одіссею у пошуках цих матеріальних скарбів.
Так, вона віднайшла матеріали родини Крушевського в архіві костьолу сестер францисканок у Лясках під Варшавою. Деякий час настоятелькою цього монастиря була Станіслава – онука вченого. Окремі матеріали по крихтам зібрала З.Пахолок у Холмі та Варшаві. У Москві в архіві Реріхів З.Пахолок віднайшла 12 листів М.Крушевського до І.Цвєтаєва, знавця римської словесності, батька російської поетеси Марини Цвєтаєвої. Рукописи вченого зберігаються у Санкт-Петербурзі, Казані, Львові; матеріали про родину – у Житомирі та у Польщі в приватному архіві нащадка вченого – Вацлава Крушевського.
Зінаїда Олександрівна зробила багато і для популяризації імені Крушевського: виступала на радіо, телебаченні, з публікаціями у наукових виданнях України, Росії і Польші.

Впорядкувала Зінаїда Олександрівна і виданно:
Крушевський М. Вісім гімнів Рігведи ; упоряд., вступ. ст., дод. З.О.Пахолок. – Луцьк : Вид-во «Волинська мистецька агенція “Терен”», 2004. – 137 с., іл.;
Миколай Крушевский. Біобібліографічний покажчик ; передм., нарис, хронологія, уклад. З.О.Пахолок. – Луцьк : Вид-во «Волинська мистецька агенція “Терен”», 2005. – 136 с.;
Миколай Крушевський і Волинь : каталог-довідник / Зінаїда Пахолок, Ілона Несторук. – Луцьк : Волинянин, 2012. – 156 с. ; іл.; 
Наша сьогоднішня гостя вільно володіє англійською, румунською, литовською, польською, російською мовами, дуже ерудована і активна.
Зінаїда Олександрівна – член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки краєзнавців України. Автор 190 наукових публікацій та 5 книг.
 Ігор Едилович Ольшевський, письменник, лауреат Волинської обласної премії ім. Агатангела Кримського, член Волинської організації НСПУ.
У 2017 році Зінаїда Олександрівна Пахолок передала книги  із особистої бібліотеки та продовжує і нині цю процедуру. Подарована колекція включає 593 примірники книг. Широта тематики філологія, історія, релігія, філософія, психологія, географія та художня література відображає незаганжованість Зінаїди Олександрівни.
«Благородна людина не народжується з великою душею, вона стає благородною ділами своїми». Ці слова належать безсмертному італійцю Петрарці. Такими благородними справами є пошуки та знахідки Зінаїди Пахолок. Приєднатися до них може кожен із нас, адже ми володіємо надзвичайними безцінними скарбами, і ці книги можуть стати надбанням майбутніх читачів головної бібліотеки Волині.
Всі бажаючі мали змогу ознайомитися з колекцією Зінаїди Олександрівни Пахолок.
Своїми враженнями поділилися:
Зузук Федір Василович, доктор геологічних наук, професор СНУ імені Лесі Українки.
Гребенюк Віктор Іванович український літератор, член Спілки християнських письменників України, редактор журналу «Педагогічний пошук».
Ольшевський Ігор Едилович, письменник, лауреат Волинської обласної премії ім. Агатангела Кримського, член Волинської організації НСПУ.
Стасюк Л. А., директор ВДОУНБ імені Олени Пчілки, заслужений працівник культури України та інші.

неділя, 23 вересня 2018 р.


Прес - реліз
Презентації особистої колекції книг переданих бібліотеці науковцем З. О. Пахолок

    
           Місце проведення: Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки, актова зала.
          Час проведення:  25 вересня 2018 року. Початок о 13 год.
Зінаїда Олександрівна Пахолóк,  доктор філологічних наук, професор кафедри інформаційної діяльності та туризму Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»,член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки краєзнавців України. Автор 190 наукових публікацій та 5 книг. Окремою сторінкою життєпису є Крушевськіана Зінаїди Пахолок. Розкривається найголовніша таємниця творчих пошуків Зінаїди Пахолок: зацікавленість Крушевським виникла як своєрідне наукове хобі, а переросло у солідне наукове дослідження. Адже частинка й душі та життя присвячена поверненню імені вченого із забуття. Буде цікаво.  
Сфера зацікавлень – філологія, культурологія, краєзнавство. Книги, періодичні видання – це найцінніше, що є у житті Зінаїди Олександрівни, тому вивчення, збереження друкованої книги і забезпечення доступу сучасним та майбутнім поколінням до цього багатства є одним з найважливіших завдань У 2017 році Зінаїда Олександрівна Пахолок передала книги  із особистої бібліотеки та продовжує і нині цю процедуру. Подарована колекція включає 593 примірники. Широта тематики філологія, історія, релігія, філософія, психологія, географія та художня література відображає неазаганжованість Зінаїди Олександрівни. Буде представлена виставка – «Книжки – кораблі думки, що мандрують хвилями часу» (Френсис Бекон)
Очікуються виступи:
Бондаренко  Геннадія Васильовича, кандидата історичних наук, доцента кафедри археології та джерелознавства СНУ ім. Л. України.
 Силюка Анатолія Михайловича , заслуженого працівника культури України, директора Волинського краєзнавчого музею.
Гребенюка Віктора Івановича українського літератора, члена Спілки християнських письменників України,
Стасюк Людмили Антонівни – заслуженого працівника культури України, директора Волинської ДОУНБ імені Олени   Пчілки, та інші.


вівторок, 11 вересня 2018 р.

           Книги, надруковані шрифтом Брайля у відділі зберігання основного фонду

      На протязі 2016-2017р.р. у фонди Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки надійшла група книг шрифтом Брайля. До речі, шрифт Брайля – це опуклий крапковий шрифт для читання і письма сліпих, у якому для позначення всіх букв і цифр використовується комбінація шести крапок. Шрифт був розроблений французьким педагогом Л.Брайлем ще у 1825 році і в наші часи пристосований для багатьох мов світу. Різні комбінації 6-ти крапок дають змогу позначити й цифри, розділові знаки, математичні, хімічні та нотні знаки.
      В Україні на даний час майже 80 тис. людей страждають різними порушеннями зору.
При цьому за останні 25 років надруковано тільки 300 видань шрифтом Брайля – в основному це навчальна література і дитячі книги. Для вирішення цього питання було засновано проект «ВraLLe Studio». Цей проект – ініціатива, спрямована на забезпечення доступу до інформації людей з порушеннями зору через створення студії друку шрифтом Брайля із центрами у Києві та Луцьку.
     У Луцьку проект «ВraLLe Studio» діє на базі Волинської обласної друкарні. До недавнього часу в Україні така спеціалізована література взагалі не видавалася. Старт положила громадська організація «Генералізація успішної дії», завдяки якої цей проект синхронно почав діяти у Луцьку та Києві.
     У Луцьку проект було здійснено завдяки тому, що громадська організація виграла конкурс громадських ініціатив, який проводила міська Рада. Незрячим допомогли багато спонсорів, благодійників та небайдужих людей.
     У Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки у відділі зберігання основного фонду  знаходиться книги для незрячих. Це духовна, дитяча художня література та підручники для дітей, які навчаються у спецшколах.
    Першими до нашої бібліотеки надійшло 2 примірники «Православного молитовника» 2015 року видання, який побачив світ старанням синодального відділу соціального служіння Волинської єпархії, Волинського осередку Всеукраїнської організації інвалідів із вадами зору «Генералізація успішної дії» таза кошти української діаспори у США й засновника та Президента Європейського альянсу пауерліфтингу Вадима Коцаги і всіх небайдужих людей.
    Друга група книг – підручники, серед них ми бачимо 2 книги у 2-х частинах – це хрестоматії із сучасної української мови для читання у 1- 4 -х класах спеціальних шкіл, де
навчаються діти з вадами зору. Вони вийшли у світ за підтримки Благодійної організації «Фонд родини Нечитайло» у Києві у 2014 році.
    До художніх творів, надрукованих шрифтом Брайля, відноситься 44 книги українських та зарубіжних письменників, серед них – класики української літератури: І.Я. Франко «Лис Микита», «Захар Беркут», «Украдене щастя», «Зівяле листя» та сучасна українська  історична література - Рутківський В. «Сторожева вежа». Серед зарубіжних авторів ми бачимо книги для дітей фінського письменника Туве Янсона «Комета пролітає», «Зима -чарівниця», «Небезпечне літо», «Мемуари тата Мумі-Троля» у 2-х книгах.
      Видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» також за підтримки названого фонду видало у Києві у 2016 році дитячу книжку  Каті Штанко у 3-х частинах «Дракони, вперед!».
       А збірку  дитячих творів загальною кількістю 7 книжок: Оксана Думанська «Марійчині пригоди», Оксана Кротюк «Чап-чалапу, гусоньки!», Оксана Лущевська «Про кита», Богдана Магіяш «Казки Різдва», Катерина Міхаліцина «Бабусина господа», Тарас Прохасько і Маряна Прохасько «Життя і сніг», Маряна Савка «Босоніжки для стоніжки» надруковано в рамках проекту «Книга Брайлем». Друк здійснено у ресурсному центрі освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська Політехніка». Тексти для друку надало «Видавництво Старого Лева». Цікниги дуже дорогі, мають кольорові обкладинки, дуже якісний папір, а дитяча збірка поезій Маряни Савки ще доповнена диском з аудіо версією у виконанні автора.
        Окремо хочеться відмітити волинські книжки для незрячих.19 жовтня 2016 року Всеукраїнська організація незрячих людей «Генерація успішної дії»у Луцьку на Волині 
відкрила першу приватну типографію. У рамках цього проекту наша бібліотека отримала збірник оповідань українських письменників «Волонтери. Мобілізація» та повість відомої волинської письменниці Надії Гуменюк «Літо з амазонками» для дітей.
       До недавнього часу в Україні книги для незрячих майже не друкувалися через нерентабельність. В залежності від кількості сторінок собівартість однієї такої книги складає 400-500гр. Це дуже дорогі і цінні видання. Хочеться відмітити високі поліграфічні
Якості книг, гарні сучасні обкладинки, дорогий папір. Завдяки цим виданням усі, особливо діти, мають відтепер однаковий доступ до різних сфер життя, інформації, незважаючи на неоднакові можливості. Дуже важливо, щоб усі і зрячі, і незрячі, могли читати одні і ті ж книги, в рівних обсягах отримувати необхідні відомості. Завдяки новим акціям Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки тепер має можливість сприяти цій благородній і гуманній справі.
    Запрошуємо відвідати нашу книгозбірню. У фойє представлена постійно діюча виставка "Торкаючись - читаю...", де кожен  матиме змогу ближче ознайомитись з цими унікальними виданнями.

неділя, 22 липня 2018 р.

               Книги з психології, які допоможуть зрозуміти себе і світ навколо.

      Емоційний інтелект цінується чи не більше за точні та практичні знання. У цьому немає нічого дивного, щоб існувати у соціумі потрібно, перш за все, розуміти та поважати один одного. Для того, аби дізнатися більше про внутрішній світ, почуття, мислення, світогляд та мотивацію кожного і існують книги з психології. Ми радимо відвідати нашу книзозбірню, де на вас чекає надзвичайно цікава література цієї тематики та багато інших книг.... 
Позбутися зайвого і насолоджуватися життям - легко
Бути щасливим – просто. Інколи для цього треба лише зупинитися і сказати собі – СТОП. 
Здобути гармонію часто нам заважають речі та звички, що непомітно увійшли до нашого повсякденного життя і які, насправді, стають перепонами на шляху до щастя. 12 порад психологів – як позбутися зайвого і насолоджуватися життям у повній мірі.


1. Забудьте про необхідність завжди справляти гарне враження на інших.

Перестаньте напружуватися у намаганні бути не тою, якою ви є насправді. Це марна справа. Подобатися всім навколо – просто неможливо. І це вже точно не залежить від ваших постійних зусиль виглядати ідеально і поводитися так, як вам не властиво. Повірте, ті, хто вас справді любить і цінує, дуже добре знають вас справжню і любитимуть – попри все. Тож зніміть маску, прийміть і полюбіть своє справжнє Я.

2. Перестаньте чинити опір змінам.

Зміни – це нормально, вони необхідні нам, щоб рухатися далі. Зміни неможливо спрогнозувати, але варто навчитися гнучкості і спокою у сприйнятті нового. Адже саме життя – то є рух. Пам’ятайте, зміни допомагають покращувати наше життя, і життя оточуючих.

3. Забудьте про потребу завжди доводити свою правоту.

Серед нас так багато тих, хто готовий доводити свою точку зору навіть під загрозою розриву прекрасних відносин, завдаючи біль і створюючи стрес. Воно того не варте.

4. Відпустіть контроль.

Відмовтеся від необхідності постійно контролювати все, що відбувається з вами – ситуації, події, людей. Якщо це рідні і близькі, колеги або незнайомці на вулиці – просто дозвольте їм бути такими, якими вони є.

5. Відпустіть почуття провини.

Почуття провини супроводжує нас все життя. Спочатку ми щось винні батькам та вчителям, потім – коханому, дітям, колегам. Крім того, в житті набереться багато талановитих маніпуляторів, які змусять вас відчувати провину. Позбавтеся почуття провини і одразу стане легко дихати.

6. Уникайте спілкування з токсичними людьми.

Токсичні люди можуть бути вашими колегами чи членами родини. Після розмови з ними ви відчуваєте втому, роздратування, спустошення, душевний біль. І так відбувається знов і знов. Намагайтесь бачити та чути цих людей якомога рідше. Життя коротке, нехай знайдуть собі іншу жертву.

7. Зупиніть негативну розмову з собою.

Як багато людей наносять собі шкоду тим, що дозволяють негативним думкам і емоціям управляти їх життям. Не довіряйте всьому, що говорить ваш логічний розсудливий розум. Ви – краще і здатні на більше, ніж вважаєте.

8. Забудьте про постійну потребу скаржитися.

Існує безліч речей (людей, ситуації, події), які роблять нас нещасними, сумними і пригніченими. Та ніхто не зробить вас нещасною, якщо ви самі того не захочете. Не варто концентруватися на поганому і безкінечно шукати винних. Ви їх знайдете, ну і що далі? Це вже точно нікому не принесе щастя та гармонії.

9. Відмовтеся від критики.

Перестаньте критикувати людей, які відмінні від вас, і події, які не відповідають вашим очікуванням. Ми всі різні.

10. Не роздавайте ярлики.

Перестаньте ставити ярлики на людей і події, про які ви нічого не знаєте або просто не розумієте. І поступово відкривайте свою свідомість новому.

11. Відпустіть минуле.

Це справді складно. Особливо, коли минуле подобається тобі більше, ніж сучасне, а майбутнє – трохи лякає. Між тим, щасливі події можуть нас чекати попереду незалежно від того, скільки нам років і що хорошого вже було у житті.

12. Цінуйте сьогодення.

У кожному дні можна знайти щось хороше. Адже невідомо, що чекає нас завтра. Тож відшукайте щастя сьогодні і тримайте це відчуття у собі. Цьому вчить філософія Сходу – зупинити мить і насолоджуватися нею. Життя прекрасне. Просто озирніться навколо.

вівторок, 21 листопада 2017 р.

Плануємо роботу бібліотеки на 2018 рік

   
      У  Європі 2018- й рік  оголошено Роком культурної спадщини (Year of Cultural Heritage). З такою ініціативою виступила група на чолі з членом Єврокомісії з питань освіти, культури, молоді та спорту Тібор Наврачічем, і її підтримав Європарламент, Рада ЄС і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Цей масштабний проект допоможе донести до великої кількості людей про багатющу європейську культурну спадщину, аби вони дізналися про неї, оцінили це багатство, допомогли його зберегти і примножити. Культурною столицею Європи у 2018 році буде столиця Мальти Валетта. 
       Саме на цьому акцентує увагу Міністр культури України Євген Нищук: "...ми зараз підготували всі документи для указу Президента про те, щоб наступний рік в Україні оголосили роком відновлення і реставрації культурної спадщини. Тоді кожне місто, навіть пам’ятки місцевого значення, повинні були б передбачити кошти на оновлення його музеїв, заповідників, палаців”.
   Кабінет Міністрів України підтримав проект указу Президента України про оголошення 2018 року Роком охорони культурної спадщини.
    2018 рік – рік Слова Божого в Україні. Таке рішення прийняла Всеукраїнська рада церков. 
     В продовження 2017 року 2018 рік оголошено роком німецької мови в Україні, а в Німеччині — рік української мови...


   Які значні події очікують нас у 2018 році?
 -століття з дня, коли був прийнятий IV Універсал Українською Центральною Радою. Саме цей документ насправді зміг відіграти надзвичайну роль у формуванні національного духу та став міцною опорою для гарантування незалежності майбутньої української держави;
  -століття бою під Крутами, коли на українську столицю наступали більшовицькі війська. Ці молоді герої-студенти насправді відіграли важливу роль у відвоюванні незалежності української держави;
  -310 років з часу, коли відбулась Батуринська трагедія (1708 рік). Чорна сторінка української історії вже перегорнута, проте громадянам не слід забувати та постійно вчитися на помилках задля побудови міцної та незалежної держави.
 У цьому році буде відзначатись і цілий ряд знаменних дат культурного походження. Такою датою виявляється 150-річчя з дня, коли була заснована “Просвіта”, яка вважається найвідомішою українською культурно-освітньою громадською організацією.
   Важливою буде 100-річчя створення Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г. Майбороди.
  У листопаді 2018 року виповниться 100 років від часу заснування Національної академії наук України. Указ Президента України
 6 січня 2018 року виповнюється 80 років із дня народження видатного поета, одного із найактивніших представників українського культурного руху в XX ст. Василя Семеновича Стуса.
   У 2018 році виповнюється 65 років з дня народження Квітки Цісик та 10 років від заснування у м. Львові проекту "Незабутня Квітка". Квітка Цісик є відомою американською співачкою українського походження, оперна і блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень.
 28 вересня 2018 року виповнюється 100 років від дня народження видатного українського педагога, вченого зі світовим ім'ям Василя Олександровича Сухомлинського.
      Бібліотеки мають привертати увагу своєї громади до важливих пам’ятних та знаменних дат року, адже на сьогоднішній день вони є основою для проведення сучасних інтегрованих заходів, лекцій та літературних заходів. Це дозволяє людям відчувати себе більш близькими до історії своєї Батьківщини. Обов'язково зауважте на затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 574-р план заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на період до 2020 року
  

четвер, 9 лютого 2017 р.

«Хай мій клич зірветься у високість і,

мов прапор в сонці, затріпоче»

Олена Теліга





                      Олена Теліга – талановита українська поетеса й публіцистка, громадська діячка й патріотка, поступово займає належне їй місце серед національних героїв і визначних діячів культури України.
Народилась Олена Теліга в Іллінському під Москвою в інтелігентній, напівбілоруській-напівукраїнській родині: мати – дочка православного священика; батько Іван Опанасович Шовгенів — знаний фахівець, гідротехнік-практик. Коли дівчинці було п'ять років, Шовгенови переїхали до Петербурга.
3 1918 року родина мешкає у Києві. У Києві Олена вчиться в Жіночій гімназії Дучинської; вивчає українську мову поряд з російською, німецькою, французькою. В програмі є і такі дисципліни, як Закон Божий, російська граматика, історія, арифметика, географія, чистопис, малювання та креслення; проте на основі віднайдених оцінок юної Олени тих років, можна сказати, що вчилася посередньо.
Батько, урядовець УНР, разом з старшим сином у 1920 році опинилися в еміграції в Чехословаччині. Весною 1922 року матері Олени разом дочкою та сином Сергієм вдається вибратися із України спочатку в Польщу, а в липні 1922 року оселитися в Подєбрадах у Чехословаччині, де на той час ректором Української господарської академії був її чоловік. Саме в Чехії Олена спочатку отримує «матуру» — атестат, а потім закінчує історико-філологічне відділення Українського педінституту в Празі. Тут вона знайомиться зі своїм вірним другом Михайлом Телігою, одружується з ним, — з ним згодом і піде на розстріл. Саме у Чехії відбувається її становлення як поетки, публіциста-літературознавця.
На початку Другої світової війни Олена Теліга перебувала у Польщі — з 1929 року жила тут, коли у Варшаві померла її мати. Тоді ж настали злигодні та нестатки: інколи їй доводилося виступати з музичними номерами у нічних кабаре — і навіть манекенницею, але потім вдалося влаштуватися вчителькою початкових класів.
З кінця 1920-х Олена Теліга почала друкуватися у «Літературно-науковому віснику». У 1930-х вийшла її перша збірка поетичних творів. Характерними рисами її поезії є ліричність, висока поетична культура, свіжість і безпосередність образів. Працюючи у культурній референтурі ПУН (разом з О. Ольжичем), була автором кількох ідеологічних та програмових творів. У 1939 році у Кракові очолювала мистецьке товариство «Зарево».
У грудні 1939 року в Кракові Олена Теліга познайомилася з Олегом Ольжичем (Кандибою): тоді ж вступила в Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Проте тяжіння до Києва жило в її душі постійно: «трагічний» Київ чекав її — і вона не сподіваючись, що на неї чатує небезпека, вирушила разом із Уласом Самчуком і кількома друзями до міста юності. У жовтні 1941 р. на автомашині вона потрапляє в Київ.
У Києві Олена Теліга організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією «Українського слова» Івана Рогача, що знаходилась на Бульварно-Кудрявській вулиці, видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври».
У останньому листі з міста Києва вона напише: «…ми йшли вчора ввечері коло засніженого університету, самі білі і замерзли так, що устами не можна було поворухнути, з холодного приміщення Спілки до холодного дому… Але за цим снігом і вітрами відчувається вже яскраве сонце і зелена весна».
Зi слів очевидців дізнаємось, що жила О. Теліга в Києві «в якомусь провулку, в старому двоповерховому будинку, її помешкання було на першому поверсі. Вікна з усіх кімнат виходили на подвір'я. Господинею була похилого віку бабуся… На двох стінах — суцільні картини, портрети й ікони. Дуже багато словників — українських, російських, чеських…»
У київський період серед найближчих співробітників О. Ольжича та О. Теліги були Іван Рогач, Орест і Анна Чемеринські, Іван Кошик, Михайло Теліга. В Києві у 1941 році редагувала літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово» - «Літаври».
Після арешту редакції «Українського слова» О. Теліга не брала до уваги постанов німецької влади: ігнорувала вказівки німців зухвало і принципово. 7 лютого 1942 р. почалися арешти. Друзі її попереджали, що ґестапо готує засідку на вул. Трьохсвятительській, де розміщувалася Спілка; проте знала на що іде, тікати не збиралася. У приватній розмові з М. Михалевичем уперто підкреслила: «Ще раз із Києва на еміграцію не поїду! Не можу…»
Це був її свідомий вибір, це був її шлях, який вона гідно пройшла до останнього подиху. Олена пішла на стовідсоткову загибель, з нею пішов і її Михайло. Під час арешту він назвався письменником, щоб бути разом з нею.
У київському ґестапо Олена Теліга перебувала у камері № 34. Тоді ж відбулася її зустріч із сестрою Лесі Українки, з якою обмовились кількома фразами. На сірім ґестапівськім мурі залишила вона свій останній автограф: вгорі намальовано тризуб і напис — «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга».
За даними істориків, 22 лютого 1942 р. українську письменницю-патріотку було розстріляно у Бабиному Яру разом з чоловіком та соратниками.
     21 лютого 1992 року у Бабиному Яру встановлено пам'ятний хрест на місці розстрілу фашистами видатної української поетеси та її однодумців.

У своїй "Розповіді про Лєну" Євген Маланюк писав, що особистість цієї жінки була більша за її літературну спадщину: "Вона вся як істота, була якимось протестом проти сірости, безбарвности, нудоти життя... Це була людина, яка хотіла радости, і ще раз радости з королівськими значеннями цього слова".

Відомий лише сорок один вірш з написаних О. Телігою. Твори її були видані по війні у збірці "Прапори духу" /1946/ і ще двома збірками. Окремим виданням у Нью-Йорку 1992 року представлено епістолярну спадщину Олени Теліги (Матеріали до історії літератури і громадської думки, т. 3. Листування з американських архівів, 1857 - 1933. Джерела до новітньої історії України /Ред. Богдан Струмінський, Марта Скорупська у співпраці з Едвардом Касинцем та Наталею Лівицькою-Холодною. Нью-Йорк, УВАН у США. 1992/). Та найповніше видання здійснило наприкінці століття видавництво імені О. Теліги в Києві 1999 року. Утім, це видання відразу стало раритетом. Це книга на півтисячі сторінок: "Олена Теліга: О краю мій...". Нинішнього року має вийти у світ доповнене та уточнене видання творів письменниці, приурочене вже певно до її сторічного ювілею.

З метою вшанування пам'яті видатної української поетеси, громадської діячки, борця за незалежність України і пошанування визначних діячів літератури та мистецтва Всеукраїнським жіночим товариством імені О. Теліги було засновано Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Олени Теліги. Першим її лауреатом 2000 року стала всесвітньовідома поетеса Ліна Костенко. У лауреатському дипломі №1 такий індивідуальний текст почесної відзнаки: "ПОЕТЕСІ ЛІНІ ВАСИЛІВНІ КОСТЕНКО - ЗА ЛИЦАРСТВО В ЖИТТІ, ПОДВИЖНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В ІМ'Я УКРАЇНИ, ЗА СТВОРЕНІ ВИСОКОХУДОЖНІ ТВОРИ В ГАЛУЗІ ПОЕЗІЇ ТА ПУБЛІЦИСТИКИ, ЩО Є ЗНАЧНИМ ВНЕСКОМ У ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ЗБАГАЧУЮТЬ ЙОГО ІСТОРИЧНУ ПАМ'ЯТЬ, УТВЕРДЖУЮТЬ ВИСОКІ ГУМАНІСТИЧНІ ІДЕАЛИ".

Лауреатами премії імені Олени Теліги наступних років стали письменниця Михайлина Коцюбинська, завдяки якій прийшли до нас поезії та листи багатостраждального Василя Стуса, та мати в'язня совісті, що став жертвою політичних репресій радянського режиму, Валерія Марченка Ніна Михайлівна Марченко.

Ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов, до глибини душі схвильований непоправною втратою, так писав про Олену Телігу - "поетку вогняних меж", "полум'яну душу в червоній амазонці", чий бистролетний шлях "вітрами й сонцем намітив Бог" (О. Теліга):

"Оригінальна в образах та ідеях, цілісна, як рідко хто інший, елегантна у формі своїх віршів, елегантна у своїй статурі "прудконогої Діяни" ("кругом пані" - казав Шевченко), горда в наставленні до життя - вона лишила нам взір справжньої панської поезії в найкращім значенні слова, поезії, позбавленої всього вульгарного, простацького. З'явилася вона, спалахнула - і згоріла на тяжкім та сірім, потім криваво-чорнім небі війни й революції, неначе блискуча звізда, лишаючи яскраве світло по собі...

...Хто помине містичний момент у творчості Олени Теліги, той не зрозуміє істоти її поезії, ні її натури. Бо мала вона в високім степені загострений зір поетів з Божої ласки. Бачила духовими очима, за доступним тілесному оку світом з його видимими змислами контурами - укриту, невидиму суть явищ. Бачила за ними невидимі діючі сили, пов'язані з такими ж силами всесвіту. Бачила акцію в нашім світі - вищої Божественної сили, панування її одвічних законів. Прочувала наперед:.. грядучу пожежу, в якій згоріла сама".